Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана
Кафедра педагогіки та психології
Курсова робота з дисципліни
«Методика Викладання Економіки»
На тему:
«Фінансово-кредитні установи в ринковій економіці»
Вступ
Глава 1 Економічна освіта школярів: основні завдання соціально-економічної адаптації (соціалізації) учнів
1.1 Характеристика державних і суспільних вимог до реалізації економічної освіти
1.2 Професійне орієнтування учнів при вивченні економіки
1.3 Соціально-психологічні особливості групи навчання
Глава 2. Характеристика ринку послуг в економічній освіті: діяльність навчальних закладів (та корпоративних підрозділів) у поширенні економічних знань
2.1 Огляд організації позасистемної роботи з навчання економіки
2.2 Програма навчальної дисципліни «Економіка». Активізація і мотивація навчальної діяльності учнів при вивченні предмета
Глава 3. Методична розробка теми
3.1 Актуальність, значимість, мета, завдання вивчення даної теми
3.2 Модель засвоєння бази знань з теми. Проектування професійних умінь учнів
3.3 Матеріали для проведення заняття з теми: засоби наочності, словник основних понять, презентація теми, завдання самостійної роботи
3.4 Контроль засвоєння теми, завдання критерії успішності
Висновок
Список використаної літератури
Вступ
Економіка – складна, багатогранна наука, що охоплює майже всі сфери суспільного життя. Кожен має певне уявлення про економіку, незважаючи на те, чи правдиве воно, чи оманливе. І лише вивчення такого предмету, як економіка допоможе сформувати об’єктивний погляд на неї.
Але, щоб викладати будь-який предмет, потрібне врахування його особливостей.
В українських школах можна спостерігати тенденції хаотичного введення курсу «Економіка». В деяких школах економіку викладають з перших класів, а в деяких – не вивчають взагалі. Тому постає питання про введення в навчальний процес єдиної неперервної концепції викладання економіки, що включатиме в себе навчання протягом всього шкільного курсу.
Але, оскільки ця концепція існує тільки на папері, то я, адаптуючись до практики шкіл, що проводиться сьогодні, розглядатиму курс «Економіка» для 10 класу. Вивчаючи при цьому вікові особливості учнів старших класів, що безпосередньо впливають на ефективність роботи викладача.
Так, учні старших класів являються майже дорослими людьми, сформовані фізіологічно і психологічно. Вони прагнуть робити складні завдання, цікавляться політикою і суспільним життям. Але вік учнів не єдиний фактор від якого залежить успіх подання матеріалу. Навчальний курс, який вивчається, послідовність тем, а також їх взаємозв’язок і методи їх прочитання аудиторії відіграють вирішальну роль.
Протягом написання курсової роботи я спробую дослідити і навчитися ефективно розробляти і готувати уроки, враховуючи усі необхідні аспекти викладання для результативного здійснення практики.
методика урок економіка школяр
Глава 1 Економічна освіта школярів: основні завдання соціально-економічної адаптації (соціалізації) учнів
1.1 Характеристика державних і суспільних вимог до реалізації економічної освіти
Економічна освіта стала потребою сьогодення. Вона покликана сформувати в громадян України не тільки знання, діловитість, підприємництво, а й найголовніше — економічну культуру. Економічна освіта сприяє розвитку економічного мислення на основі глибокого розуміння економічних процесів, що дає змогу аналізувати факти і явища економічного життя, фактори та способи вирішення економічних завдань, установлювати зв’язки й відношення між ними. Саме вона уможливлює створення та функціонування ефективного ринкового простору, який є важливою складовою суспільного життя країни.
Дуже важливою є наявність особистих рис (навичок, задатків, здібностей, умінь).
Зокрема таких як: аналітичне мислення, наявність власної думки, гнучкість мислення, новаторство, прагнення до самовдосконалення, уміння зрозуміло викласти інформацію, чіткий усний і письмовій виклад думок, працьовитість, відповідальність, ентузіазм, інтуїтивність.
Є такі державні вимоги до економічної освіти, як:
· Інноваційність змісту економічної освіти
· Суспільна корисність економічних знань
· Соціальна обґрунтованість економічного мислення в кожній сфері економічної діяльності
· Адаптація світового досвіду та збереження кращих вітчизняних освітянських традицій, розширення міжнародного співробітництва
Мета економічної освіти - підготувати відповідальних громадян, які прийматимуть ефективні рішення за допомогою економічних знань. Ефективні економічні рішення прийматимуться тоді, коли, крім знання основних понять і характеру їхнього взаємозв'язку, учні усвідомлюватимуть широкі соціальні цілі, що найчастіше використовуються для оцінки результатів розвитку економіки та політики уряду та володітимуть точними обґрунтованими методами прийняття економічних рішень. Введення економіки у загальноосвітніх навчальних закладах було викликане насамперед перетвореннями, що відбуваються у суспільстві при переході до ринкових відносин, економізацією соціальних зв'язків, а також необхідністю формування свідомості населення з урахуванням ринкового досвіду багатьох розвинутих країн світу. Особливо важливо готувати молодь до життя і праці в непростих умовах ринку.
Виходячи з державних та особистісних потреб предмет “Економіка” з 2001 р. включено до інваріантної частини навчального плану загальноосвітніх навчальних закладів.
Опанування його змістом значно поширює життєві можливості випускників школи:
• Формує економічну і правову культуру, завдяки чому вони можуть швидше адаптуватися в умовах ринкової економіки;
• Надає інформацію про професії на ринку праці
• Надає загальні та спеціальні економічні знання і формує навички, вчить компетентно приймати рішення, обговорювати й оцінювати отримані результати. Прогнозувати наслідки прийнятих рішень;
• Навчає працювати індивідуально і в групі, пізнавати особливості власного характеру і виробляти у себе бажані риси;
• Сприяє формуванню самодостатньої та соціально адаптованої особистості
Отже, після вивчення економічної дисципліни в школі, учні будуть краще розбиратися в ринковій економіці. Інформація буде корисною для учнів не лише у випадку, якщо вони оберуть професію економіста, а і просто у їх подальшому житті, тому що вони ознайомляться з основами економіки, це допоможе їм планувати їхній особистий бюджет. Але якщо учні у подальшому вирішать вивчати економіку у вищому навчальному закладі, то вони вже матимуть базові знання, знатимуть основні економічні поняття і зможуть більш легко та ефективно навчатися, вже не витрачаючи час на вивчення основних термінів.
Також учні зможуть прогнозувати наслідки прийняття рішень, навіть на побутовому рівні.
Також ця дисципліна ознайомить їх з фінансовим ринком, вони будуть знати, як вигідно використовувати свої заощадження, вони будуть знати про фінансових посередників, які можуть допомогти їм економити час.
Для забезпечення успіху при проведенні уроку, поданні нової інформації і для ефективного її засвоювання необхідно враховувати психологічні особливості учнів, для яких викладається матеріал.
Оскільки, я розробляю уроки для учнів 10 класу, то розглянемо особливості даної вікової категорії.
Старшин шкільний вік - вік переходу до дорослості. Перед учнями 10 класу постає питання успішного закінчення школи і вибору майбутньої професії. Вони являються повністю сформованими дорослими людьми у психологічному плані, і майже всі психологічні зміни досягають свого завершення. Так, розвиток пізнавальних процесів старшокласників досягає такого рівня, що вони виявляються практично здатними до виконання всіх видів розумової праці дорослої людини, включаючи самі складні. Пізнавальні процеси школярів набувають таких якостей, які роблять їх досконалими і гнучкими, причому розвиток засобів пізнання випереджує особистісний розвиток деталей.
Значна частина учнів повністю оволодіває своїми пізнавальними процесами: сприйняттям, увагою, пам'яттю, уявою, мисленням, підпорядковуючи їх завданнямдіяльності. Увага все частіше стає постдовільною. Зростає роль словесно-логічного запам'ятовування.Дослівне заучування непопулярне, учні користуються планами, схемами, конспектами. У мисленнєвій діяльності спостерігається високий рівень узагальнення і абстрагування, схильність до причинного пояснення явищ, аргументування, доведення, зв'язуванняматеріалу у систему. Вдосконалюється мова, збільшується словниковий запас. Старшокласникипрагнуть самостійності суджень, несхильнідовіряти авторитетам, часом переоцінюють свої можливості і виявляють критиканство.
Старші школярі можуть мислити логічно, займатися теоретичними роздумами і самоаналізом. У старшокласника виділяється здатність робити загальні висновки на основі особистих посилань і, навпаки, переходити до особистих посилань на базі загальних, тобто здатність до індукції і дедукції. Найважливіше надбання цього віку – це уміння оперувати гіпотезами.
До старшого шкільного віку учні засвоюють багато наукових понять, навчаються користуватися ними в процесі рішення різних задач. Це означає сформованість у них теоретичного чи словесно-логічного мислення. Одночасно спостерігається інтелектуалізація всіх пізнавальних процесів.
Таким чином ті види діяльності, які раніше виконували провідну роль, наприклад гра, починають себе не виправдовувати і відходити на другий план, натомість активно здійснюється самоконтроль діяльності, являючись спочатку контролем за результатом. Отже, переважаюча частина вільного часу старшокласників повинна бути заповнена самостійним навчанням – надбанням знань не лише за стандартною шкільною програмою. Тому можна використовувати в навчальному процесі такі навчальні завдання як: тести, реферати, дослідження, термінологічні диктанти, логічні блок-схеми і так далі.
Характерною особливістю даного віку є готовність і здатність до багатьох різних видів навчання, причому як в практичному плані (трудові уміння і навички), так і в теоретичному (уміння мислити, розмірковувати, користуватися поняттями). Ще однією рисою, яка вперше повністю розкривається в цьому віці, є здатність до експериментування, що проявляється в небажання все приймати на віру. Учні проявляють широкі пізнавальні інтереси, що пов’язані з прагненням все самостійно перевірити, особисто впевнитися в правдивості.
Юнацький вік відзначається своєю підвищеною інтелектуальною активністю, яка стимулюється не лише природною віковою цікавістю, а і бажанням розвинути, продемонструвати навколишнім свої здібності, отримати високу оцінку з їх сторони. В зв’язку з цим старшокласники на людях намагаються брати на себе найбільш складні і престижні задачі, нерідко проявляють не лише свій інтелект, а і свої особливі здібності. Занадто прості задачі вони відмовляються виконувати через уявлення престижу.
Старшокласники можуть формулювати гіпотези, розмірковувати припущено, досліджувати і порівнювати між собою різні альтернативи при рішенні одних і тих же задач. Сфера пізнавальних, в тому числі навчальних, інтересів учнів виходить за межі школи і набуває форму пізнавальної самодіяльності – прагнення до пошуку і придбання знань, до формування корисних вмінь і навиків. Прагнення до самоосвіти – характерна особливість даного віку. В останніх класах школи складується нове відношення до навчання. Випускників приваблюють предмети і види знань, де вони можуть краще пізнати себе, проявити самостійність, і до таких знань в них виробляється особливо приємне відношення. Разом з теоретичним відношенням до світу, предметам і явищам у старшокласника виникає особливе пізнавальне відношення до самого себе, що виступає у вигляді бажань і уміння аналізувати і оцінювати власні вчинки, а також здатність вставати на точку зору іншої людини, бачити і сприймати світ з інших позицій, ніж свої власні.
Самостійність мислення проявляється в незалежності вибору способу поведінки. Старшокласники приймають лише те, що їм здається розумним, доцільним і корисним.
В юнацькому віці виразно проявляється потреба у формуванні світогляду, тобто розумінні закономірностей оточуючого світу і створенні системи поглядів, тому нормально розвинений старшокласник (не інфантильний, якийза інтелектуальним розвитком швидше належить до підліткового віку) цікавиться досить широким колом явищполітики, економіки, мистецтва тощо. Важливою частиною світогляду е моральні переконання. Старшокласники прагнуть самостійно розібратися у моральних проблемах і не люблять, коли дорослі пропонують їм готові і категоричні формулювання. У багатьох старшокласників є прагнення до чесного життя, самовдосконалення, служіння суспільству - це те, що називають юнацьким романтизмом. Проте ці прагнення часто мають поверховий характер і в реальному житті поєднуються з вузькимпрактицизмом і навіть безпринципністю.
Зростання інтелектуальних і фізичних можливостей старшокласників визначає найбільш помітну рису їхньої поведінки- прагнення до самоствердження. Ним мотивуються залежно від умов сімейного виховання і успіхівяк позитивні,такі негативні вчинки. Позитивні форми самоствердження полягають у досягненнях в навчанні,спорті,мистецтві тощо. Негативне самоствердження найчастішездійснює