1. Бух. облік як інформаційна система.
1.1.Поняття та сутність бух. обліку.
1.2. Користувачі бух. інформації.
1.1.Поняття та сутність бух. обліку
Господарська діяльність – будь-яка діяльність пов’язана з виробництвом, обміном і споживанням матер. та нематеріальн. благ. Суб’єкти господарської діяльності – фіз.. та юрид. особи.
Історично бух. облік виник і розвивався разом із господарською діяльністю людини. Автором першої друкованої праці „Трактат про рахунки і записи” був Лука Пачолі у XV ст.. (1454р.).
Мета госп. обліку: відображення фактів госп. діяльності, надання правдивої інформації для прийняття рішень.
Види госп. обліку:
1. Оперативний – використ. для спостереження і контролю за окремими операціями з метою управління.
2. Статистичний – вивчає і контролює масові суспільно-екон. Процеси.
3. Бухгалтерський – це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про госп. діяльність п-ва зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.
Функції бух. обліку:
1. Інформаційна – забезпечення інформації про фін. стан і діяльність п-ва.
2. Контрольна – у необхідності контролю збереження та ефективного використання ресурсів п-ва.
3. Оцінююча – вимір і оцінка ресурсів, визначення вартості і собівартості продукції для розрахунку результату діяльності п-ва.
Для відображення госп. операцій застосовують такі вимірники:
– натуральні – забезпечують кількісне і якісне відображення облікових об’єктів в одиниці ваги, об’єму, площі;
– трудові – викор. для визначення затраченої праці в одиниці роб. часу;
– грошові – застос. для обчислення вартості об’єктів обліку.
Бух. облік:
1. Фінансовий – це комплексний системний облік майна гос. діяльності п-ва через повне і безперервне відображення госп. процесів за звітний період. Фін. облік ведуть відповідно до законодавства країни і нац. положень (стандартів) бух. обліку.
2. Податковий – це підсистема бух. обліку, що здійсн. з метою посилення контрольно-аналітичної функції обліку за нарахуванням та сплатою податків.
3. Управлінський – це прцес підготовки інформації необхідної для потреб внутрішнього менеджменту поточної, виробничої діяльності п-ва.
1.2. Користувачі бух. інформації.
Користувачі бух. інформації поділ. на:
Внутрішні – власники п-в, управлінський персонал робітники, службовці.
Зовнішні – ті, які мають прямий фін. інтерес(інвестори, постачальники, банк. установи, покупці, замовники); ті, які не мають прямого фін. інтересу(органи податк. служби, органи держ. статистики, учасники фондового і товарних ринків); ті, які без фін. інтересу (аудиторські фірми, фін. аналітики, судові органи, громадські організації).
3. Балансове узагальнення.
3.1 Сутність і побудова бух. балансу.
3.2 Структура балансу.
3.3 Вплив господ. Операцій на баланс.
Нормативна база П(с)БО №2 “Баланс” від 31.01.99.
3.1 Сутність і побудова бух. балансу.
Баланс – метод відображення стану господ. засобів (майна) за їх складом і джерелом утворення у вартісній оцінці на певну дату. За формою баланс – це таблиця на лівій стороні якої відображ. склад і розміщення господ. засобів, яка наз. активом, в правій стороні відображ. джерела формування госп. засобів наз. пасивом. В бух. балансі всі засоби та джерела об'єднані в екон. однорідні групи, які наз. статтями балансу. Статті балансу мають власну назву, окремий код, їх запис у вартісному виразі. Статті поділ. на активні і пасивні. Особливостями бух. балансу є рівність підсумків активу і пасиву зумовлена тим, що в обох його частинах відображ. у вартісній оцінці одні і ті ж господ. засоби, згруповані за рівними ознаками. Рівність підсумків також назив. балансом.
3.2 Структура балансу.
Форма діючого в Укр. балансу та порядок його замовлення регулюються П(с)БО № 2. згідно закону Укр. “ Про БО і фін. звітність в Укр..” баланс є формою №1 фін. звітності під-ва. Баланс під-ва має таку структуру: склад. з 3 розділів (активи), 5 розділів (пасиви). Актив балансу: I розділ: “Необоротні активи” включ. такі статті: основні засоби, довго строк. інвестиції, довго строк. дебіторська заборгованість, та інші необоротні активи. II розділ: ”Оборотні активи”. Статті: 1) виробничі запаси, 2) незавершене виробництво, 3)готова продукція, 4) векселі одержані, 5) розрахунки з дебіторами, 7) грош. кошти та їх еквіваленти. III Розділ “ Витрати майбут. періодів”-це витрати балансу, що мали місце протягом поточного або поперед. звітного періодів, але належать до наступних звітних періодів. Пасив балансу: I розділ “Власний капітал”. Статті: 1) статутний капітал, 2) резервний к-л, 3)пайовий к-л, 4)додатковий к-л, 5) нерозподілений прибуток. II розділ ” Забезпечення наступних витрат і платежів”. Статті: 1) фінансування, 2)цільові надходження (забезпечення виплат відпусток, гарантійних зобов'язань, додаткове пенсійне забезпечення, фінансування з бюджету та інших джерел)
III розділ “Довгострокові зобов'язання”. Інформація про залучення коштів банків, які будуть погашені в строк > року, а також випуск під-вом акцій та облігацій на довго строк. основі з нарахуванням %. IV розділ “Поточні зобовязання” (протягом року). Статті: 1) короткострок. кредити банку, 2) векселі видані, 3) кредитор. заборгованість за товари, послуги, роботи, 4) поточні зобов’язання за нарах. з бюджету, зі страх-ня, з оплати праці. V розділ “доходи майбут. періодів”- доходи, які отрим. протягом поточного або попередніх звітних періодів, які належ. до наступних звітних періодів.
3.3 Вплив господ. операцій на баланс.
Господ. засоби та їх джерела під впливом госп. операцій ↓ або ↑, що призводить до зміни окремих статей балансу в активі чи пасиві. Існують 4 типи операцій, що змін. баланс: 1) відбув. зміни в активі балансу переміщ. господ. засобів в актив балансу одна стаття ↑, а друга ↓ на однакову суму, при цьому заг. підсумок балансу не змін. Операції: видача готівки з каси підзвітним особам, надходження засобів від дебіторів в касу чи на рахунок в банк, оприбуткування гот. продукції з вир-ва, 2) спричиняє зміни тільки в пасиві балансу: одна стаття ↑, друга ↓ на однакову суму, при цьому заг. підсумок балансу не змін. Операції: отримання податків із зарплати, оплата заборгованості постачальникам за рахунок кредитів банків, формування резервного кап-лу за рахунок прибутку, 3) спричинення в активі та пасиві балансу на одну і ту ж суму в сторону ↑. Операції: отрим. і зарах. кредиту банку, нарах. зарплату працівникам, розрахунки по авансах одержаних, векселях виданих. 4) спричинення в активі та пасиві балансу на одну і ту ж суму в сторону ↓. Операції: виплата зарплати, дивідендів, перерахув. податків і платежів до бюджету, погашення кредитор. заборгованості за одержання товарів і послуг.
2. Предмет і методи бух обліку
2.1. Предмет і об’єкт бух обліку
2.2. Базові принципи бух обліку
2.3. Метод бух обліку
2.1. Предмет і об’єкт бух. обліку
Предметом бух обліку є господарська діяльність підприємства. Предмет бух обліку складається з окремих елементів, які називаються обкатами.
Суб’єкт бух обліку – господарські суб’єкти.
Об’єкт бух обліку – це конкретний засіб або майно підприємства, а також джерело його утворення. Він включає:
· Господарські засоби: оборотні і необоротні
· Джерела засобів: власні та залучені
· Господарські процеси
· Господарські засоби
Господарські засоби підприємства поділяються за двома ознаками: по-перше за складом і розміщенням, по-друге – за джерелами утворення (формування).
Господарські засоби відображають в активі балансу підприємства, тому їх називають активами.
Активи – ресурси підприємства, які ним контролюються у результаті минулих подій використання яких, як очікується, призведе до економічної вигоди (це потенційна можливість отримання підприємством грошових коштів від використання активів)
Класифікація активів:
І. За формами функціонування:
Матеріальні активи – це засоби підприємства, які мають матеріально-речову форму (основні засоби, запаси, незавершене будівництво)
Нематеріальні активи – об’єкти довгострокового вкладення, що мають вартісну оцінку але не є речовими цінностями (право користування природними ресурсами, майном, право на знаки для товарів і послуг, об’єкти промислової власності, авторські права тощо…)
Фінансові активи – це група господарських засобів підприємства у формі готівкових коштів та інших фінансових інструментів, які належать підприємству, готівкові кошти в національній та іншій валютах, інвестиції підприємства в цінні папери та статутні капітали інших підприємств, дебіторська заборгованість різних фізичних і юридичних осіб перед підприємством за розвантажену продукцію, товари чи надані послуги.
ІІ. За участю в обороті
Оборотні – сукупність майнових цінностей, які обслуговують поточну діяльність підприємства і споживаються протягом одного операційного циклу (готова продукція, виробничі запаси, незавершене виробництво, товари, дебіторська заборгованість, грошові кошти та їх еквіваленти). Термін використання не більше року. Операційний цикл – проміжок часу між придбанням запасів для здійснення діяльності та отримання коштів від реалізації продукції, надання послуг.
Необоротні – сукупність майнових цінностей, які багаторазово беруть участь в процесі господарської діяльності підприємства (основні засоби, нематеріальні активи, капітальні інвестиції та інші необоротні активи…)
ІІІ. За ступенем ліквідності:
Абсолютно ліквідні
Ліквідні
Мало ліквідні
Джерела господарських засобів поділяються на:
- власні
- залучені
До власних відносять статутний, пайовий капітал, додатковий капітал, резервний капітал, нерозподілений прибуток.
До залучених джерел відносять кредиторську заборгованість підприємства, заборгованість за кредитами, довгострокові зобов’язання, а також забезпечення наступних витрат і платежів.
Господарські процеси – забезпечують рух господарських засобів: постачання, виробничий, реалізація.
Процес постачання – стадія обороту на якій гроші перетворюються в засоби виробництва і ресурси праці.
Процес виробництва – стадія, на якій створюються блага, шляхом поєднання зсобів виробництва і ресурсів праці.
Процес реалізації – стадія, на якій готова продукція має бути реалізована.
Господарська операція – факт господарського життя, який підтверджує бо змінює структуру активів чи пасивів підприємства.
2.2. Базові принципи бух. обліку
1. Обачність – метод оцінки, який означає, що витрати і зобов’язання потрібно відображати в БО після отримання інформації про імовірність іх виникнення, а активи і доходи лише тоді, коли влни реально отримані.
2. Принцип повного висвітлення – у фін. звітності висвітлюється повна фактична звітність про госп. операції.
3. Автономність – кожне під-во розглядається як юр. особа, незалежна від власника.
4. Послідовність – постійна фін. політика (облікова політика).
5. Безперервність – виходить з того, що під-во буде фун-вати і далі.
6. Нарахування та відповібність доходів і витрат – порівняння доходів звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів, для визначення фін. результату.
7. Привілювання сутності над формою – операції обліковуються, виходячи з їх сутності, а не юрид.форм.
8. Історична або фактична собівартість – пріоритетною є оцінка активів під-ва, виходячи з витрат на їх вир-во і придбання.
9. Єдиний грош. вимірник.
10. Періодичність – можливість розподілу діяльності під-ва на певні періоди з метою складання фін. звітності.
2.3. Метод бух. обліку
Методологія –вчення про методи, за допомогою яких людина пізнає щось.
Метод б.о. – сукупність способів дослідження, які дозволяють всебічно вивчити, розкрити зміст б.о.
Методологія б.о. – система способів і прийомів, за допомогою яких вивчаються суб’єкти обліку.
Основні елементи методу б.о. :
1. документація – спосіб первинного спостереження і відображення суб’єктів б.о., який забезпечує суцільне і безперервне спостереження за ним.
2. інвентаризація – перевірка фактичної наявності об’єктів б.о.
1 + 2 первинне спостереження
3. оцінка
4. калькуляція – грошовий вираз витрат
3 + 4 вимірювання
5. подвійний запис
6. рахок – спосіб поточного рахуванняу встановленому порядку
5 + 6 реєстрація та класифікація обліку з метою їх систематизації
7. баланс – метод узагальнення даних через рахунки і подвійний запис
8. звітність – метод підсумкового узагальнення і одержання підсумкових показників за звітний період.
7 + 8 узагальнення в б.о.
4. Бух. рахунки та подвійний з