1. вирішення головної мети освіти, як вихов. всебічно-розв особистості.
2. використання разом з елементами педагогіки гармонійної цілісності елементів педоцентричної педагогіки (в центрі є дитина).
3. формування духовного світу школярів на основі взаємопроникнення людини і природи.
4. принцип природовідповідності.
5. інтернаціоналізм в дусі боротьби за мир.
6. формування патріотизму, на підґрунті любові до рідного краю, народу, близьких людей, природи.
7. побудова комплексної етичної системи на високих почуттях, на свідомому переконанні учнів у силі добра, краси і розуму.
8. визнання праці єдиним шляхом творення людини.
9. колективне вих. – фактор соціалізації людини.
Сухомлинський виходив з класичного визначення природовідповідності(ППВ) в історії педагогіки. Він вперше доповнив класичне визначення системою спілкування з дітьми, яка була заснована на визначені органічної єдності дитини і природи. Розширив зміст ППВ в контексті вивчення і врахування у виховному процесі психологічних, статевих, етичних, фізіологічних та ін. наук.
В основі всього вих. ідея людяності.
Основні шляхи досягнення всебічно розв. особистості:
