Визначте осн. положення в праці Коменського „Велика дидактика”
Природовідповідність вих-ня. Правильне вих-ня в усьому повинно відповідати природі. Людина, які частина природи підкор-ся її найгол. законам.
Вікова періодизація. Життя підрост. покоління ділить на 4 вікових періоди, по 6 років кожний: 1. дитинство (до 6р. включно), 2. підліток (6 - 12), 3.юність (12 - 18), 4. мужність (18 - 24). В осн. поділу кладе вікові особл.: дитинство хар-ся посиленим фіз. роз-ком і роз-ком органіч чуття, підліток- роз-ком пам-ті і уяви, юність характ-ся ще й більш високим, рівнем мисл-ня, мужність - роз-ком волі і здібністю зберігати гармонію. Для кожного віков. пер-ду – особлив., ступінь освіти. Для дітей до 6 р. - материнська шк. (дошк. вих-ня під кер-вом матері), підліток - школа рідної мови, в кожн. общині, містечку. Для юнаків - в кожн. місті лат. шк. або гімназія. Для мужності в кожн. державі академія.
Материнська шк. пов. дати початкові уявлення про оточуючий світ і сусп. життя. Діти пов. дізнатися, що таке вода, земля, повітря, вогонь, дощ, сніг, Лід, камінь, залізо, дерево, трава, риба, птах, бик та ін. З астрономії - небо, сонце, місяць, зорі і де вони сходять. Першопочаткові відомості з географії, (гора, долина, річка, поселення, місто і т. п.).Привчати до госп-ва й праці. Моральне вих-ня - виховання поміркованості, акуратність, працелюбність, поваги до старш, послуху, правдивості, любові до людей.
Школа рідної мови для всіх дітей обох статей без різниці матеріального стану, віросповідання і національності. Він підняв значення поч. шк.. намітивши тривалий курс нав-ня в ній, підкр-ши, що це шк. рідн. мови (а не лат. мови як в церк. шк. того часу). Розширив зміст викладання відомостями із геометр., елемент, знаннями по географ., природ-ва, викладом співів і ручн. праці, велике місце виділяв виключенню релігії.
Зміст навч. в латинській шк. (гімназії) взяв із звич. кола навч. предметів сер. шк. того часу: це 7” вільних мист-в”, але до них додав нові навч. предмети: фізику, географію, історію. Тут вивч. латинську, грец., рідну і одну з нових мов. Класи гімназії носять назви: граматичний, фізичний, матем-й, етичний, діалехт-ний і риторичний. - вивч. однієї науки.
В академії передбачав звич. факультети того часу: богословський, юридичний і медичний.
Дидактичні погляди. В осн. пізнання і навч. поставив чуттєвий досвід і теорет. обґрунтував і детально розкрив принцип наочності. Розумів наочність широко, не тільки як зорову, але і як залучення всіх органів чуття до кращого сприйняття речей і явищ. „Золоте правило дидактики” – все що можна давати для сприйняття чуттями: зором, слухом, нюхом, смаком, шляхом дотику. Навч. починати не зі слів про речі, а з конкр. спостережень. Мех-му зубрінню, догматичності нав-ня протиставив вимогу свідомості учіння. Настоював на систематичності навч-ня. вказував на необх-сть доводити учнів до розум-ня зв'язків між явищами і так орг-ти навч. мат-л, щоб він не здавався учням хаосом, а був би коротко викладений у вигляді небагатьох осн. положень. Йти від фактів до висновків, від прикладів до правил, від конкретн. до абстр-го, від легкого до складного, від заг. до часткового. Послідовність нав-ня. Посильність навч. Міцність засвоєння.
Класно-урочна система. шк. рік з поділом на чверті, ввів канікули, навч. день (4 навч. год. в шк. рідної мови, б год. в латинській), теорет. розробив кл.-урочну систему і практично застосував її. Прийом учнів - 1 раз на рік, вчитель проводить колект роб. з усім класом. Урок з частин - опитування, пояснення нового мат-лу, вправи на закріплення. Урок повинен мати тему, мету. Підтримувати дисц-ну на уроці і активність кожного учня.
Моральне вих-ня.. Мета: управління собою. Зміст: мудрість, мужність, помірність, справедливість. Засоби: особистий приклад, наставництво, бесіда, вправи, гуманний підхід, без тілесних покарань. Порядок і прийоми обліку знань: кожного дня, ректор - 1 раз в місяць шляхом іспитів, в кін. кожн. чверті - іспити, в кін. року - перевідні екзамени. Без пропусків і запізнень.
Вимоги до вчителя: чесність, впертість, доброзичливість, освіченість, працьовитість, релігійність, безмежно любити свою справу, любити по-батьківські дітей, пробуджувати інтерес до навч.
