Томас Мор – прихильник всезагальної освіти для жінок та чоловіків, принцип наочності. Єдина школа на рідній мові.
Каменський – принцип природо відповідності, принцип наочності, демократичний принцип єдиної школи. Золоте правило. (Систематичність навчання, послідовність, обов’язковість, доступність, посильність, рідна мова)
Локк – принцип користі та інтересів особистості.
Песталоцці – принцип наочності, систематичності, послідовності, міцності; елементарна освіта покладена в основу дидактичних принципів і змісту в-ня в школі. Осн. принцип в-ня – це згода з природою.
Дістерверг – прибічник науковості освіти, пед. Освіта вчителів, правила для народної школи: ясність, чіткість, послідовність, наочність, самост. мис-ня, життєвість викладу. Принцип природовідповідності, культуровідповідності (встановив необхідність установлення тісного зв’язку між в-ням та ж-тям суспільства), р-ок у дітей самодіяльності.
Духнович – прихильник принципу народності виховання, право кожного українця навчатися в школі укр. мовою, в-ня відповідно до культурної та історичної традиції.
Ушинський – принцип антропологічності, прировідповідності, народності, прихильник народного виховання, врахування істор. умов і традицій, н-ня рідною мовою.
Принцип культуровідповідності і народності в історії педагогіки.
Дістерверг – поряд з принципом природовіп-ті вимагав, щоб в-ня мало культуровідп-ний х-р. При в-ні необхідно врах-ти умови місця та часу, в яких народилася людина та буде жити, тобто все відповідне х-ру у шир та всеохоплюючому розумінні. Ідеалістичне трактування природи людини та самого шляху р-ку і стереотипи заважали йому розвити у повному розумінні соціал сутності –в-ня. Він підкреслив необх-ть встановлення тісного зв’язку між в-ням та ж-тям сусп-ва. Вих.-чи дитину слід врах-ти не тільки її природу, але й піднімати її на висоту сучас досягнень людства у відповідності з вимогами змінного сусп ж-тя. Осн вимога – це р-ок у дітях самодіяльності, вищу ціль в-ня визначав як самодіяльність на службі істині, красі і добру.
Ушинський – заг с-ми нар в-ня немає для всіх народів; у кожного народу своя особлива нац с-ма в-ня. Природа на зовнішності людини відбиває х-р, розум –рок, на перший план висуває риси народності – принцип народності був ним запропонований. Мету в-ня вбачав, що вона має бути світоглядною; її і програму в-ня виводить із суспільного буття. Принцип народності полягає у н-ні рідною мовою + в-ня на нац засадах. Цьому він присвятив працю – «Про народність у громадянському в-ні». Був прихильником народ в-ня, де відстоював врах-ня позиції менталітету, природи людини, врах-ня істор умов та традицій, що призводить до нац р-ку та вдоскон-ня. Праця «Рідне слово» – шлях ф-ня народності в педагогіці, де на першому місці слово.
Сковорода – не пізнавши оточення навколо себе, не пізнавши душі свого народу, не можна пізнати себе у всій глибині.
Духнович – народність вбачав у праві кожного українця навчатися в школі з укр. мовою, щоб в-ня здійсн-сь відповідно до характерних та істор традицій, було умовою становлення почуття патріотизму.
