Реально я засумнівався, як жити далі, що робить, по вуха в тебе закохався, до тебе серденько лежить, Я м’ягко пальцями ласкаю, Поверхню лагідну твою, Я біля тебе пропадаю, З тобою кожен день живу. До тебе виробив залежність, Що більше разом ми були Провели часу ми безмежність, Безсонні ночі й вечори. Люблю коли ти під руками, Думки мої несеш у світ, І я з завзяттям, до нестями, Товчу тебе, аж сходить піт. * * * Ти витерпиш усе зі мною, Адже така твоя натура, Ми нерозлучні із тобою, Моя зручна клавіатура.
