Він - сирота, один у цьому світі, не легким є його життя. Чомусь мене заділо в дні ці таке жахливе почуття. Скрутило душу, серце закололо і сльози на очах блищать... йому ще в світі залишилось пережить не мало, він має все життя стоять, "триматись на ногах", не впасти від болю, що навколо світ дає, тримати дух свій, не дати його вкрасти, щоб серце більш не зранити своє. Такий цей світ, наповнений стражданням... Та все ж багато радості існує в нім: наповнений він щастям та коханням; та... - наше все життя - екстрім. (Якби все було так погано, хіба зустрілися б ми з ним? Попили пиво, поговорили гарно: хто як тусується і з ким.) Та це я відійшов від теми... Так, справді гарним є життя. А ти не сходь з цієї "сцени", бо вже є роль така твоя. Багато друзів маєш, привітний в слові ти... І Бог тебе так любить! напевно знаєш... ...і знаєш... просто, добрий ти.
