Я сплю спокійним тихим сном, В якому наче птах літаю, Разом із вітром в унісон, По небу хмари розганяю. Лечу і бачу рідний край, Чарівну неньку Україну, Могутню землю і Дунай, Красу природи неймовірну. Я бачу мати біля хати, В якій дитинство я прожив, Схотілось Господа благати, Щоб тут мене він залишив. Перед очима бігло швидко, Дитинство радісне моє, Я бачу батька дуже чітко, Який коням води дає. І якось стало дуже важко, Усе це щераз покидать, О рідне нене, сива пташко, Невже це треба пролітать, Летіти далі, в сірі будні, Прокинувшись на чужині, Де вулиці нудні і брудні, Важка робота, а мені Страшенно хочеться літати, Хоча б хвилинку, ще чуть чуть Що би у серці невтрачати На Батьківщину рідну, путь.
