Життєвий шлях біжить невпинно, Стрілою швидкою летить, Та інколи стає нам дивно, Де заведе нас в дану мить. Минають дні біжать години, Назад немає вороття, І кожен раз ми щохвилини, втрачаємо своє життя. Втрачаємо його на марно, Потрібно думати, творить, Хотілось б й пожить шикарно, Немає часу час летить. Хотілось щоби за собою, Лишити слід, коткий текст, Який читатиметься часто, Серед народу, різних верств. Невже коли мене нестане, Забудуть всі моє ім’я, І битись серце перестане, І зникне доленька моя. Та основне щоб незабули, Ви рідну мову, щоб писать, Вірші про каверзне минуле, Щоб час невпинний подолать.
