Смертельне полум’я палає, Вогонь усюди де неглянь, Моя душа тут пропадає, Я заслужив це без вагань. Своїми вчинками й думками, Душу віддав я сатані, Тепер ж я тягнуся руками, До Раю хочу, а мені, Повік тут мучитись у пеклі, В котлі варитись, пить смолу, Жорстокі муки та запеклі, Не побажаю нікому. Потоки лави, наче ріки, Стікають з пагорбів лихих, Нема душі моїй потіхи, Несу ярмо гріхів важких. Усюди бігають лукаві, Рогаті слуги сатани, І душі жаряться кістляві, Спокутують гріхи вони. Якби назад все повернути, пізнати щире каяття, зло на добро не обернути, Назад немає вороття...
