Рідна ненька Україна, Де щебечуть соловї, Зацвіла і занепала Наче квітка у гаї. Що ж це коїться рідненька, Хто ж сьогодні як не ми Занедбали тебе ненько, Завели у смутні дні. Де турбота про державу, Рідну мову і народ, Кожен дбає лиш про себе, Гаманець, та свій город.
Нема жодної поваги До традицій і землі, На яку щороку влітку Прилітають журавлі. Гине ненька, пропадає, Розучилась говорить, Всюди безлад процвітає, Нація вогнем горить. Знищили ліси, озера, де не глянь всюди сміття, І ніхто з них не пізнає ні жалю ні каяття. Ти згадай козацьку славу, що несла нас у віки, Як Гетьман тримав булаву, й воювали козаки, Ось як брате треба жити, Стань на ноги, підіймись, Щоби неньку не зганьбити, Ти гріхів своїх зречись.
