Світанок… І нечисть ховається в хату. У нечисті видалась плідною ніч, Тепер в тепле ліжко, й астралом блукати, Аж доки не збудять вечірні півні. Тоді знов робитиме підлості дивні, Труїтиме смертних солодким гріхом. Куплятиме душі чужі за дві гривні, І вальс танцюватиме з лисим чортом. А нечисть лишатиме розуму, глузду, Крутить буде голови. Бити серця. Кохання тут зайве, а ревність – обуза, Байдужість красуням завжди до лиця. Тоненькі панчохи, підбори підбито, Рясний макіяж сліди сумнівів стер, Смеркає… Сезон полювання відкрито. І нечисть виходить на пошуки жертв.
