Ти просто наплутав, сподобив не ту, Підвальне кафе, алкоголь понад силу, Якось випадково - два милих тату... Надіялись змити їх милом. Безглуздий малюнок, і напис тупий - Таке собі п`яне вінчання, Похмільний світанок. - Коханий лови Повітряний цьом на прощання. Не ловиш, ти спиш? Добре серденько - спи. (Забула вже як тебе звати) Як раптом захочеш - то може й дзвони. Ми спробуєм разом згадати. Хоча ідеалів у мене нема, Але ти на них чимось схожий, Невже ж це кохання - невчасна чума. Рятуй мене Матінко Божа! Не треба дзвонити, ти здибав не ту. І де мене в дідька носило?! Щей це ідіотське безглузде тату Чомусь не змивається милом.
