Таке незграбне лихо, такеж моє життя Така невдала ніч, і навіть це не я Така гірка коханка, така на рану сіль Таке пусте сміття в пустелі цих осель ...а десь на небі ще й досі два моїх крила... ...а десь на небі мною бавляться вітра... Ти вирушала в таку солодку ніч В такі спогади, що не вмерти я не міг Така сумна промова і такий дурний фінал І я вмираю знову, бо твої очі я впізнав ...а десь на небі ще й досі два моїх крила... ...а десь на небі мною бавляться вітра... Такий незграбний І такий смішний Так неповажно Тебе не зрозумів ...а десь на небі ще є мої вітра... ...а десь на небі ще й досі два моїх крила...
