Чи здатен ти на божевілля? За мить одну всього зректись? Під дією немов чар-зілля, В єдине злитись? Поклянись Що манія любові злої Заволодіє знов в душі! Як неймовірне ртуть-алоє Ввітне в серця наші ножі. І випаде Пікова Дама, Мій козир, і моє єство І пристрасть, мов розряд між нами, Проскочить блискавкою знов. Тільки не треба піддаватись, Я виграю цю гру і так Не плакати і не картатись - Ось моє кредо і мій знак. Не треба слів - мовчи і слухай - Тріпочуть янголи крильми... Невже тобі не стане дужу Визнати, що єдине ми. Солодкий притор божевілля За мить одну лишив всього Не діє вже на нас чар-зілля, Не потребуємо його. Будем краплинами стікати, Народжені проклятим днем Єдиним тілом існувати, Не плакати, Кохатись під дощем.
