Усе як завжди, скрізь проблеми, І знов пішло все шкереберть, Як поміняти сутність теми, А далі що ... А далі смерть... І час минає непомітно, Біжить неначе з стріх вода, Коли ж всміхнеться знов привітно, Пані фортуна, не біда... А ця лиха останнім часом, Завжди із нами поряд йде, І радісно співає басом, На нервах грає, серце рве. А треба миттю її кляту, Від себе гнати в три чорти, За діло братися завзято, І жити вправно без біди. Координально поміняти, Своє єство й покласти край, Усім проблемам і пізнати, В душі блаженний спокій, Рай. Хоча не завжди це можливо, На свою долю не зважай, Колись же станеться це диво, На нього щиро ти чекай. Думки ці каверзні від себе, Старанно й жваво віджени, Нехай життя смакує медом, І сняться кольорові сни. Усе мине і стане світло, Спокійно наче у раю, Складеш життя свого палітру, Збудуєш доленьку свою.
