НОМЕР ТЕКСТА ДЛЯ СМС-ГОЛОСОВАНИЯ: 14919 ГОЛОСОВАТЬ!
Яка іронія жорстока Сквозить у долиних очах, Як проглядає шлях непевний По згорених давно мостах. Як в заколоченій будівлі Спалахує в вікні свіча, Й згинається спина раптово, Немов під посвистом бича. І вигоєна часом рана Знов кровоточить і болить, Хоча минуле повернулось Лише на мить, убогу мить...