Оце мені незафартило, Не знаю що мені робить, І президентство вже не мило, Не можу нішу цю носить, Потрібно щось підрозказати, Народу кволому свому, Бо вже дістали депутати, Нема спокою нікому, І їсть мене стервозна Юля, В прем’єри хоче в другий раз, А ми із Віктором їй дулю, В мить показали, в одночас. Лиха ця баба дасть нам перцю, Вона ж за волю за народ, Нема спокою мому серцю, Заліз цей БЮТ у мій город. А хочеться тихенько жити, Усім вгодить, усіх любить, У НАТО пагубно вступити, Та думу цю похоронить, Зібрав усіх, за столик сіли, Почали думать, говорить, Бензин і газ ми обсудили, І решта все що не горить, Та десь пропали результати, Що ж це за горе що за мука, Я зрозумів – що депутати, Це ніби лебідь рак та щука. Не міг я все лишать в напрузі, Тре ж обстановку розрядить І я скажу вам любі друзі Все буде добре нам ж фартить.
