Грім розверзає небеса, Могутній вітер дме щосили, У океані ця краса, Кораблик жвавий захопила, Біжить по хвилях він стрімких, Стихію рветься подолати, У перешкодах злих й важких, Нема кому допомагати. Напевно хоче до безодні, Нептун забрати корабель, Щоби прикрасить ним сьогодні, Царство пустих своїх земель. Та все ж кораблик навмання, Шукає рідний серцю край. Яке ж тепер його буття, Куди занесе водограй. Вітрило жваво колисав, Могутній океанський вітер, Та все ж кораблик не пропав, Прийшов додому незадітий. Знов перемогу він здобув, Над синім й темним Океаном, Прибіг до берегу й заснув, Накрившись ранішнім туманом.
