У полі чистім, в тиху днину, Зійшлись у битві вороги, Проллється кров у цю годину, мерцями встеляться луги, Завоювати їм хотілось, Шматок чужинської землі, Багряне небо миттю вкрилось, Туманом стріл і лиш тоді, Почалась битва, мимоволі, Ховалась за щитом піхота, Чекаючи своєї долі, Збиралася у ряд кіннота. Дрижить земля, усі побігли, Вбивати сміло ворога, Мечі миттєво оголили, І покотилася дуга, Дзвеніла дзвінко клята зброя, Бійці у бій всю душу вклали, Щоби здобуть звання героя, Один за одним помирали, Позаду вкрившись сивиною, У латах з списом, крізь туман, За цею битвою страшною, Спостерігає отаман. Холодний вітер розвіває, На пагорбі могутній стяг, Лише один він пам’ятає, Смак всіх поразок та звитяг. Усе скінчилось, стало тихо, Дух перемоги вирував, Для когось битва ця є лихом, Адже поразки він зазнав. Лишилось поле кров’ю вкритим, Лягла роса, зійшов туман, Повів тихенько шляхом битим, Додому військо отаман.
