Ми знаєм те чого ніхто незнає, Ми віримо у те про що забули, Живем під сонцем й кожен раз світаєм, Доводимо лиш те що не збагнули. Граємось в ігри хоч не знаєм правил, Б`ємось за правду, а в вустах - брехня... Ми лицеміри, які прагнуть слави Й дорогу обають навмання. І хто повірить нам - пустим бездарам? І хто пробачить нам усі гріхи? - Лиш нами знищені священні храми, - Лише такі ж наївні, як і ми, Боги!
