От куплю я ту мітлу, Нею хату підмету. Щоби чисто було вдома, Наче в царськиїх хоромах, Все потрібно прибирати І знаряддя треба мати. Нескладна ця річ мітла: Віяло іде з стебла, Їй совок завжди є другом, А без нього дуже туго, Бо сміття не підбереш, До відра не донесеш. Менше служить нам мітла – Протирається, шкода! Як господар підмете, Так і він її протре. Довговічніший совок, Мов постійний женишок, Мітли все йому міняють І за зношеність не лають.
