НОМЕР ТЕКСТА ДЛЯ СМС-ГОЛОСОВАНИЯ: 4871 ГОЛОСОВАТЬ!
Була колись історія така Про те, як купували Гусака. Та непростого гусака - з породи, Що крові княжої та неземної вроди! З базару їхала підвода, Світило сонце, в радості природа... Й заснув Іван... Не знав, Що трапилася з ним пригода: На камінці підскочив віз, І випав той Гусак униз... Дивиться вліво і вправо, тихо гельгоче: Що від нього з хащів хочуть очі?..
Раптом звір зявився: - Хто навідався в мій дім? Вітаю в свому лісі - тебе я зїм!..
Стривай-но, Вовк, - виходить Лис, - Чи ти забув: не тільки твій це ліс! Його побачив перший я, Тому і здобич це моя!..
Вишкірились і загарчали, Билися, гризлися між собою, кричали... Гусак з переляку лиш сидів у стороні Аж постріли загриміли десь удалині.... Мораль цієї байки є така: Добро завжди перемагає. Та люди зїли Гусака Де Лис і Вовк - ніхто не знає.
