НОМЕР ТЕКСТА ДЛЯ СМС-ГОЛОСОВАНИЯ: 6428 ГОЛОСОВАТЬ!
( із Юліана Тувіма )
Я цілував Твої вуста, я цілував їх у темряві, в чорному оксамиті любовної ночі... Я цілував Твої вуста і відчував губами червоний колір їх... У білих, гарячих Твоїх обіймах я закривав очі. Закриті очі бачуть нескінченність, величезну, величезну далечінь... Хвилини ставали мелодією, в ритмі якої танцював пурпур і чорний колір, немов дві шовкові шалі, виючись, гаснуче... танцювали далеко, в нескінченності закритих очей... А потім була морозна ніч, світло-голуба тиха ніч зимова. Я йшов - легко сп’янілий, неначе одурманений блакитним ароматичним лікером, привченим діамантовою краплею зваби, молочної місячної світлості, яка крапнула до стрункого келішка, переливаючись всіма кольорами і жевріючи фантастично... І заздалегідь йдучи в такому одурманенні, я відкривав очі і знову бачив далекий гаснучий танець... Я був так неземно- щасливий, що відчував - я стаю чимось безтілесним і пливу як світло... Відчуття це було таким дійсним, і пробуджуючись з нього було враження, що я спіткнувся об тінь гілки, що звішується із-за огорожі саду... А зараз я засну - з усміхненим щастям на втомлених губах, скажу тільки солодке ім'я Твоє. На добраніч.
