НОМЕР ТЕКСТА ДЛЯ СМС-ГОЛОСОВАНИЯ: 14248 ГОЛОСОВАТЬ!
Глядите – пьяненькая карга – шастает, шастает, ШАСТАЕТ по
…парковому кругу!
Ветер вдувает ей в голову морок и мрак….
В отраженном свете луны – блистает прихлёб– из её бутылки….
Счастлива – до упаду – что хоть этою ночью – напрочь – выжгла боль смертных разлук….
Одиночества….
…И, скособочившись, козочкой, топчется в па подобия вальса…. А, может, это пьяный гопак, или русская румба….
И орёт что есть мочи – Идите, вы все! на …. на…. на….!!!
С веток срывая, …сонных ворон….
* * *
Комком тополиного пуха к скамейке моей приближалась старуха – берет, макинтош, ридикюль…. Роговые очки?! Ну вот, подошла и, ко мне наклонившись, спросила она церемонно и сухо: - Не занято? – села, согнувшись, пространство вокруг придавив ощущеньем тоски…. Потом, распрямившись, глядела, глядела на небо…. Вдруг, вздрогнула! После, закашлявшись, чуть не упала, ко мне повернулась, вдохнула и забормотала – всё громче и громче она бормотала о чем-то своём, теряя и вновь находя ту единую связь, когда говоришь просто так …. Ни о чем?! Обо всем?! …И время от времени вскрикивала.
- Зажилась!!!
Затихла…. Опомнилась…. Сжалась в хрустящий комок, сухою ладонью прикрыла дырявый чулок, а после чуть слышно. - Уйдите…. Прошу Вас…. Уйдите….
* * *
Контора спишет. Ровеснице.
В стельку пьяные дела и закрытая контора. Жизнь – рогатого козла, Вам любезная дала, и к тому ж, трепла, и вора. …И другой не будет жизни, только эта, только эта – раритет приоритета, Благоверный Ваш… . При этом Отдали вы всё отчизне – До конца и не чинясь… . И теперь, справляя тризны, Проклиная щучью власть, не надеясь на совдепию, Опираясь на клюку, Ковыляете за хлебом… . Ох, Да, С сумою на боку.
...........................
Украинский вариант
..........................
Самотня
Дивіться, п'яненька карга – сновигає, сновигає, СНОВИГАЄ по парковому колу!
Шурхає, шурхає, шурхає…
Вітер вдмухує в голову їй морок і мряку…
У відбитому світлі місяця – блищить прицмок з пляшки її…
Щаслива – до знемоги, що хоч цієї ночі – геть – випалила біль усіх смертних своїх розлук…
Самоти…
Іііііііііііііі, як уперта, кізкою тупцює в па подоби до вальсу…
Чи може, це п’яний гопак або румба угорська…
Іііііііііііііі, Репетує, піддає жаху: - Та, йдіть, ви всі, на… на… на!!!
Зззззззззззз гілок ...зриваючи гай воронів!
* * *
Стара
Хмарою пір'я лелеки до лави моєї стара наближалася...
Що це – берет, макінтош, ридикюль... Рогові окуляри?! Ось, підійшла і, от, якось отак, нахилившись до мене, ...суворо: - Не зайнято? – сіла, зігнувшись, знесилена...
Потім, здригаючись, тикала, тикала пальцями в небо...
Раптом, захекавшись, трохи не впала
...і, до плеча прискіпившися, забурмотіла...
Щось там вона бурмотіла... Про що? Ні про що?!
І про все...
І
...час від часу, волала, що вже...
- Зажилася!!!
Потім, ущухнула...
Ось, схаменулася, стиснувшись в грудку хрустку...
Драну панчоху прикрила долонею...
Після...
Ледь чутно.
- Підіть вже..
Підіть... Перепрошую...
Геть!
* * *
Контора спише
Устілкою справа зшита і печатка - падла за … Доля – п'яного козла, Вам безжалісно дала… А до того ж, і трепла…
Розуміючи - на світі іншої не буде долі, лише ця, при цьому – цвях! Віддали Ви батьківщині – що було і до кінця…
І тепер, у зустріч з тризною, Учепившись за ціпок, Шкандибаєте за хлібом…
