НОМЕР ТЕКСТА ДЛЯ СМС-ГОЛОСОВАНИЯ: 9364 ГОЛОСОВАТЬ!
Далекий і чарівний – наче казка твій голос – то моя жива вода. Із пекла сумнівів моїх – завжди невчасних - ти вириваєш серце. Знаю я, як важко то буває – зрозуміти, коли ненавиджу сама себе і світ. Коли я вередлива, наче діти без маминого догляду. Та всі мої думки – мов чорні крила ночі. Не треба ані подруг, ні віршів. Коли я жити – нанівець – не хочу, хворобою лягає на душі безмежний жаль. Далекий і чарівний на диво – вчасно голос твій бринить: - Невже не скучила, моя сумна царівно? Зажди - віночок заплету тобі зі срібних квітів чи хмаринок ніжних, а хочеш – із рожевих промінців. Та білим пухом уберу дівоче ліжко – щоб чорні крила не наснилися тобі.
І як же можна після того бути сумною та німою? Відповім обов’язково. Пригорни, мій любий - то, все, що треба втомленій мені…
