НОМЕР ТЕКСТА ДЛЯ СМС-ГОЛОСОВАНИЯ: 11887 ГОЛОСОВАТЬ!
І. зимові дерева - тихі залякані пацієнти районної психлікарні стоять собі білі й стрункі по ледве освітлених коридорах вагань і помилок стоять собі руки зав*язані ліки випито навіть сорочки чисті і свіжі шо тут говорити про шо тут думати коли всі твої рухи залежать від якогось чолов*яги в білому
післявоєнна розбита країна спека жнива соцзмагання чорні від диму стіни спазми і домішки хвилювання коли він вирушає жити до міста і скиглить коли замість досвіду зародки інтуїції яка вже втирає йому шо життя це линва яку він тягтиме довго і нудно вкладаючи в кільця
ІІ. зимові дерева - спокійні не просто мовчать вони вибухають тишею від якої в будинку ліворуч гаснуть усі маяки і тепер ніхто не прорветься до квартир в яких зачинено найнебезпечніших і найбільш бажаних звірів тепер ніхто не витягне в чорно прочинені двері наївну дитячу душу вона сидітиме вдома
але нізащо не вляжеться спати а до ранку влаштується на дерев*яних стільцях тендітна і неповнолітня саме з таких дівчаток які із байдужістю вгачують ще один цвях в тіло месії шо мріяв лише про кохання і книги а потім жаліються шо його не витерти з пам*яті алкоголем мов кольоровий лак з довгого госторого нігтя але в неї усе ще попереду вона тільки-тільки лаштує понтони
ІІІ. зимові дерева - слухай наскрипують френка сінатру для білобрисого немовляти молоко тиша тепло великі долоні батьків він не залишиться сам хоч би що не утнув все легко і просто ніяких тобі нервів вимикається газ
