НОМЕР ТЕКСТА ДЛЯ СМС-ГОЛОСОВАНИЯ: 9993 ГОЛОСОВАТЬ!
"Подорожній, зупинися, присядь, відпочинь, Де чинара трьохсотлітня утворила тінь. Спів невидимого птаха почуй у гіллі. На питання дай будь-ласка відповідь мені." Мандрівник, чоло піднявши, перед звіром став, Хресний знак намалювавши, лячно запитав: " Що ти за створіння дивне, що ж за мана? Нащо, скажи, ти мені шлях перепина?" "Вартова я таємниць, - звір йому мовля. - Загадку ти відгадати маєш, воля в тім моя! Не роздумуй надто довго, і гав не лови, Зазирни у води ставу й Бога назови." Думав подорожній, думав, себе розглядав (В відображені він Бога так і не впізнав). "Що ж, о монстре страхітливий, правди не втаю - Відгадати я не можу загадку твою." А насправді загадка та була проста, Досить було лиш сказати одне слово - Я. "Як не знаєш - вибачай, то біда твоя, Бо сьогодні з тебе буде трапеза моя, І душа твоя спочине там де плине Стікс." Оскалившись хижо, промовила Сфінкс.
