НОМЕР ТЕКСТА ДЛЯ СМС-ГОЛОСОВАНИЯ: 11884 ГОЛОСОВАТЬ!
* * * ...і от я досі вдихаю холодні білі, мерзлі січневі години, радикально безглузді талмуди; мені нудить і страшно сьогодні: я - брудний шмат брудної ряднини, загубився і вештаюсь всюди. Небуття - неможливе майбутнє, як болото у водах "сьогодні"; я створив своє вічне "Погано", як завжди, непотрібне й могутнє, схаменуся у лапах безодні трохи пізно чи, може, зарано... Берегами зеленого чаю, авангардом сліпого прощання зійде сонце усе і одразу... та я й досі болюче вдихаю катастрофу свого невтручання: замерзання січневого часу... 28.01.2009 р. * * *
