НОМЕР ТЕКСТА ДЛЯ СМС-ГОЛОСОВАНИЯ: 11324 ГОЛОСОВАТЬ!
Таке брудне і споконвічно молоде Обійстя неба в неможливім двоколорі Листопада стрункого, що немов веде Ток-шоу на Новому, позабувши сором.
Його не слухали - набравши в руки фарб, Інверсію від сонця в позахмарря кидав, Або від весен - просто у вогкий асфальт Та у клітинки на торбинці емо-кіда.
Під ним угору кров по сходинках текла, У ньому - сіль і музика навіки злиті, І в тихій постелі з розбитого ним скла Спалили Афродіту і Гермеса діти.
Ще довго пустував юнак: зламав засув Від неба й загубив ключі - дурне вертіго! Примружившись недбало, джинси розстібнув І місто обісцяв дощем, туманом, снігом...
