НОМЕР ТЕКСТА ДЛЯ СМС-ГОЛОСОВАНИЯ: 4013 ГОЛОСОВАТЬ!
Перед тим, як ознайомитись з моїм поглядом на "проблему" української мови на Україні, раджу перечитати оригінал статті, розміщений [ссылка удалена админом] ------------------------------------------------------ Тепер будемо проливати багнюку :-) на аffторів матеріалу та тих, хто займається хрінню у вигляді примусової українізації (на прикладі однієї майже державної організації). Власне - критика:
1. По перше - назва: Мова як чинник формування людини і нації. От вибачте мене, шановне панство, але я, як громадянин України і людина, яка любить чисту українську мову не погоджуюся з цим висловлюванням. Що може дати людині рідна мова? Змогу читати україномовну прозу? Розуміти вуйків з Західної України? Розуміти прогресивну молодь Східної, що також віддає перевагу українській мові? Так. Але є дуже багато нюансів. З позиції наукового солепсизму та псевдонаукового Фрейдизму (доречи, не розумію, чому я повинен йменувати його Фройдом? Навіть не зважаючи на те, що його так йменує моя улюблена Ірена Карпа - не розумію!) особистість та націю формує боротьба. Але боротьба не проти ("проців каво дружим, дєвачкі?") а ЗА. За те, що викликає гордість. Національну гордість, якщо бажаєте. Чим ми, Українці, можемо пишатися нині? Гарантом Конституції, який займається хрін зна чим замість того, щоб допомагати українцям будувати Україну? Міліцією та "безкоштовною" медициною? Вибачте, але хуй там! Не можу я пишатися ними! Що ще? Смітники згадати? Залайнованого діда-Дніпро? І де тут місце для мови? Якщо згадати Японію, то можна бачити момент, коли ця країна сформувала спочатку власну культуру (а вона формується не зовні, а всередині кожної людини) і тльки тоді зайнялася систематизацією Канчи.... З чого будемо починати?
2. В основі національного лежить мова. Мова і патріотизм — це ті Божі та вселенські (ідеалістична і матеріалістична концепції тут збігаються) протосили, які програмують унікальність 1) людини; 2) нації та вмонтовують їх у вселюдський прогрес.
І знову хрінь собача! Вибачте мене, але патріотизм - це те, з чого починається нація. Бо не є патріотом людина, що "мур-мур-мур, ми любим гламур" з україно (точніше - суржико)мовного села, яка балакає псевдоукраїнською але ссить мимо унітазу (реальний пиклад. - авт.). Це, панове, не патріотизм а розруха, яку так живописав пан Булгаков. Приплести до питання мови Бога та программування унікальності? На хуй! Чим ми (див. про унітаз) відрізняємось від "автентичних" нігерійських селян, які досі підтирають сраку пальцями???? Де унікальність та Бог?
3.Так, безперечно, - ми маємо достатньо підстав вважати українську мову однією з найдосконаліших. Ще у 1663 р. П'єр Шевальє зазначав: "Мова козаків ... дуже ніжна і сповнена пестливих виразів та незвичайних витончених зворотів" . А я так не вважаю. Вирази японської теж дуже цікаві та кольорові. Зрозумійте, панове, що немає ідеальної мови - є мова любима. Хоча...припустимо - наша мова дійсно солов'їна. Але що буде, якщо горобця або сороку примусити співати на мові солов'я? Образливе для солов'їв й взагалі огидне карчання???
4. Фактор мови в політиці (як зовнішній, так і внутрішній) відіграє далеко не останню роль. Мова - важливий державотворчий фактор. Та ви що???? Ну знає пан Ющенко нашу мову. І що? Добрий пастир (зішлемося на Біблію) не ЗНАЄ мови своєї отари. але вони в нього догоджені, гладкі та щасливі. Ще питання є?
5. Неофіційні ж судження таких осіб взагалі зводяться до формули: російськомовний - значить росіянин (ідентифікаційна функція мови). А, отже, де більшість населення російськомовні, - там і Росія. Повертаємось до питання національності. Що ви бажаєте сказати, колеги? Що нам треба похєрити всих наших провідних спеціалістів (так і бачу слоган "Валіза-вокзал-Масква") і залишити україно(суржико)мовних колгоспників? Та ми ж і так у сраці з головою, панове! Нам треба працювати, а не виябуватись своєю мовою й унікальністю. Моя дружина, моя мама - справжні специ своєї справи. Але - вони російськомовні...Так. Але вони працюють на благо України. Це пагано чи добре? А ще в мене є знайомий, який ратує за патріотизм і мову - але ніде не працює, сидячи на шиї своїх батьків. Дуже легко отак кидатись слоганами й кличами негайно українізувати Україну нічого зовсім для неї не зробивши.
6. Яку б фінансову і політичну підтримку за це не отримували зараз ці хлопці – вона є сиром у новоімперській мишоловці "щедрих" російських "спонсорів". І кожного українського "господаря (Донбасу, Криму, Харкова чи Дніпропетровська)" вони потім легко перетворять на російського "васала (далі за текстом)"... І на кожного олігарха в них давно вже є свій мега-олігарх! Якби ці люди були хоч трішки грамотніші і далекоглядніші, саме вони мали б взяти у свої руки процеси повернення "своїх" регіонів до української мови. І культури.
Ох, тримайте мене семеро! зараз буду матюкатися!!!! До чого мова в питанні фінансування? Пана Президента підтримували Штати...то що? Де ми зараз? Ні, не у Штатах, а в дірявих шатах. Навіть, коментувати огидно!
7.Ну, звідки таким "аккадемікам" знати, що перші книги українською мовою були надруковані ще в кінці 15 сторіччя, - задовго до книг Скорини, і тим більше, Федорова? То й що? Китай ще до того друкував свої хокку. Панове, досить мірятися пісями! Історію не переміряєш. І буде досить соромно, коли в тебе виявиться піся коротше, ніж хуй історії.
8.надмірна, неадекватна антагонізація – одна з головних вад політичного аспекту мовної проблеми в Україні.
Панове, навіщо робити з мухи слона? До чого тут антогонізація? Поясніть, будь-ласочка.
9. Таким чином, у подібних "поетично-політичних" дебатах щодо мови ми мучимося вже вісімнадцятий рік її "державного" статусу. Пояснити чому? Тому що ми все бажаєм зробити через сраку, але скоріше. Мовна проблема (а також вищезгадана розруха та інші державні проблеми) знаходяться ні в соціумі, ні в незалежності, ні в Россії, а виключно у нашому мозку. Зрозуміло? Чи пояснити?
І наостаннє. Знаєте, чого спромігся один патріот-керівник, який примусив своїх підлеглих вчити українську мову? Вони її зненавиділи!!! Це результат?
А може вас більше потрясе факт "національного самопрояву", коли гімн України співають англійською мовою? Патріотизм, блядь!
Від автора матеріалу. Я люблю Україну. Я хочу, щоб наша самобутня держава мала змогу йти вперед без зупинок. Вперед і догори. Я поважаю Президента України, але відкрити критикую його політику. Але, панове....Давайте будувати нашу державу, як й треба - зпереду, при денному світлі, а не через брудну сраку помилок. Але саме головне - давайте спочатку зробимо нашу з вами країну і себе гідними "солов'їної" мови!!
