НОМЕР ТЕКСТА ДЛЯ СМС-ГОЛОСОВАНИЯ: 7555 ГОЛОСОВАТЬ!
Не рекомендується читати тим, хто вважає це місто своїм
Як і все на цьому світі, це місто має свої компоненти, які й створюють чи, можливо, спотворюють його суть. Тож і воно не стало винятком, а лиш яскравим прикладом неписаного правила.
Отже, те місто обов’язково розпочинається вночі, інакше втрачається вся його привабливість і загадковість цнотливої дівоньки. Стартує воно тоді, коли ще небо світить яскраво своїми ліхтарями-зірками. Так воно триває до появи бляклості на небосхилі, аж тоді розпочинається наступний його етап. Він характеризується дрімотою і неприхованим стривоженням, повільним захватом наростаючими хвилями, радістю та дещо стурбованою посмішкою. А далі все йде дуже плавно, без жодної зазубринки, як на ножі.
Явно це місто починається незліченними деревами жовтого кольору, табличкою з надписом, мостом, широченною річкою і швидкісною трасою. Далі воно схоже на мигання найрізноманітніших слів, словосполучень, що мають щось таки символізувати.
А якщо ж зазирнути в його душу,то там обов’язково стрінете:
Дністер_Рипужинці_Ківерці_Головне підприємство чернівецького спиртоб’єднання_тролейбус №3_Чернівецький коледж дизайну та економіки_церква_вулиця О.Кобилянської_ пам’ятник солдату_Зельма Меербаум Айзінгер_Православний народний цілитель з медичною освітою_Фітобар_Парк Шевченка_”Гном експрес”_”Чашка”_Федьковича_Мойсей Альтмах_Виставка однієї картини_Книгарня(і)_Вулиця Шолом Алейхема_Невідома картина Малевича_Аптека(далеко не одна)_Кіпа перукарень(одна перукарня припадає на одну ж аптеку)_Відсутність газонів_”Богемія”_”Цимес”_”Панацея”_”Мальва”_”Кнаус”_...
Список продовжуватиметься рівноцінно тому, як далеко вас занесуть ваші ж ноги.
Щодо суб’єктивної сторони споглядання міста,то у кожного виникатимуть свої, неповторювані,незвичні та специфічні уявлення місцезнаходження та естетичного вигляду цього міста.
Власне, хотілося б поділитися своїми експресіями з приводу цього містечка задля ліпшого його запам’ятовування та змалювання.
Дністер. Та ж сама широченна річка з мостом.
Рипужинці. Неодноразово чула про відпочинок там студентів-медиків.
Ківерці. Просто жахливо подобається назва.
Наступного пояснення я уникну, оскільки і так всьо зрозуміло.
Тролейбус №3. Проїхалася задля того, щоб відчути різницю між нашими і їхніми. Її і не існує як такої, лише контролери в “наших” ходять, розштовхуючи всіх пасажирів, а в “їхніх” пасажири ходять до контролерів. Схоже на асиметрію.
No comments…
Церква. То був мій орієнтир в поки незнайомому місті.
Вулиця О.Кобилянської. Пролягає біля тієї ж самої церкви. В собі містить багацько найрізноманітніших магазинів та книгарень, де я вже встигла побувати.
Пам’ятник солдату. Знаходиться в центрі міста. Неподалік від нього сиділа, читаючи книжку Кузьми Скрябіна.
Зельма Меербаум Айзінгер. Напевне дуже крута тітка, хоча особисто ми не знайомі та й більше мене зацікавила її національна приналежність.
Православний народний цілитель з медичною освітою. Досить неординарне оголошення, не часто такі можна стріти. Тим паче, вперше бачу народного цілителя та ще й з медичною освітою.
Фітобар. Пили там невеличкою компанією чай. Зле заварений і в брудних горнятках. Старий магнітофон, одноліток СССР.
Парк Шевченка. Напевне парк з таким іменем є в кожному місті, принаймі в нашому точно є. В цьому ж дуже красиві кольорові ліхтарі, які ввечері світяться. А ще багато-багато листя..
Гном експрес. Досить неординарна назва як для кафе.
Чашка. Смачнючий чай, рецепт якого напевне знала сама Клеопатра, бо ж носить її ім’я. П’ю чай навіть з цукром, хоч і не люблю. Пара навпроти. Він в фіолетовій сорочці. Вона колись хотіла бути прибиральницею. А мені страшенно хочеться щоб вони були разом, хоч вперше їх бачу.
Федьковича. Одна з вулиць міста. Вночі страхітлива для самотніх дівчаток. А вдень виставляє на показ старі і досить таки цікаві будинки. До того ж, на ній, розташована військова кафедра мед університету.
Мойсей Альтмах. Побачила на якомусь з оголошень. Врізалося в пам’ять.
Виставка однієї картини. Жодного разу не була на виставці. Таку я б відвідала.
Книгарня(і). Їх тут безліч. І в кожну хочеться, страшенно, зайти. В одній таки купила собі давно бажаного Зюськінда.
Вулиця Шолом Алейхема. Звучить дуже вже симпатично. Кілька разів проїжджала нею. А ще вона приватизувала будинок-корабель.
Невідома картина Малевича. Бачила дуже цікавого дядечка, який віднайшов ту картину на одному з старих, зотлілих горищ.
Аптека(далеко не одна). Не дарма ж це місто є пристанищем для величезної кількості тих, хто давав, дає чи дасть клятву Гіпократа.
Кіпа перукарень(одна перукарня припадає на одну ж аптеку). І всі, зазначені вище, певне дуже люблять ходити до перукарень.
Відсутність газонів. І ніхто не відчуває нестачі..катастрофічної..зеленого насадження. Їм напевне й так добре.
“Богемія”_”Цимес”_”Панацея”_”Мальва”_”Кнаус”_... лише декілька з назв ресторанів цього населеного пункту.
P.S. При накладанні обох (кількох) портретів, на кшталт накладання кількох шарів фарби, то утвориться цілісний, нерозчленований портрет-фото досліджуваної місцини. Без синтезу всіх складових неможливим стає повна дійсність, кольорова (а не чорно-біла), як на негативі,
та ще незаплямована відбитками чиїхось пальців, губ та слідів. Content-Disposition: form-data; name="file1"; filename="" Content-Type: application/octet-stream
