Воскресенье, 04 Дек 2022, 17:45
Uchi.ucoz.ru
Меню сайта
Форма входа

Категории раздела
Без рубрики [124]
Миниатюры [231]
Сентиментальная [26]
Юмористическая [42]
Фантастика [0]
Ироническая [0]
Рассказы [158]
Статьи [234]
Новости
Чего не хватает сайту?
500
Статистика
Зарегистрировано на сайте:
Всего: 51583


Онлайн всего: 7
Гостей: 7
Пользователей: 0
Яндекс.Метрика
Рейтинг@Mail.ru

Каталог статей


Главная » Статьи » Проза » Рассказы

Ми виграли Мундіаль !
НОМЕР ТЕКСТА ДЛЯ СМС-ГОЛОСОВАНИЯ: 1391 ГОЛОСОВАТЬ!

Робоча зміна розпочиналася дуже весело , усі прийшли на роботу у піднесеному стані, з посмішками і хорошим настроєм. - Ми виграли Мундіаль !! - витало в повітрі гардеробної.

Напередодні наша збірна розгромила команду Аргентини, що було очікувано, зважаючи на рахунок матчу-реваншу з іспанцями в півфіналі, але все ж таки… Нуль-три - з таким рахунком аргентинці давно не програвали.

- А шо це таке - Мундіаль ? -запитав Іван Петрович, колишній військовий у відставці, наш кадровик, менеджер і взагалі дуже важлива персона на фірмі, хоч і найманий працівник.

Всі подивилися на Івана Петровича, як на інопланетянина. Як на людину, котра впала з дуба. Як нові ворота на барана. Як Піноккіо подивився би на Черепаху Тортілу, якби та принесла йому раптом золотого ключика.

- Іван Пєтровіч, ви шо тєлєвізор нє смотрітє ? - запитала в нього після тривалої паузи Маша. Маша, як і багато хто з наших, ще не змила з обличчя бойове жовтоблакитне татуювання, а тому була схожа на гумового іграшкового клоуна.

- Ні, не смотрю, він у мене поламався, - збрехав Іван Петрович. Насправді ж він не дивився телевізора зовсім не тому, що той нібито поламався, а тому що його не підпускали до блакитного екрана любительки серіалів - дружина, дві доньки, теща і сусідка-подруга дитинства тещі. Хоча, з філософської точки зору, цю ситуацію можна було дійсно інтерпретувати і як таку, що телевізор поламався і показує лише серіали.

- Так а навіщо вам удома дивится ? Спустилися б оно разом з усіма на перший поверх у вестибюль, та й там би дивилися. Як оце всі ми, - пояснила Люда.

- Так я ж работаю, - слабо захищався Іван Петрович. - Я ж не то, шо нєкоторі. Я ж в рабоче врємя работаю, а не шастаю по вестибюлях.

- Ай, Петрович, ви такий зануда !- жеманно кокетувала Свєта. - Всі ж смотрять. Вся страна. Єхануров же ж розрішив.

- Так шо… Єхануров… Єхануров же мені зарплату не платить. І вам не платить ,- заперечив Іван Петрович.

- Тю… Єхануров нікому не платить. Наоборот, всі платять Єханурову, - зазначила Катя.

- Ладно, про Єханурова досить, а шо ж такоє "мундіаль" , котрий ми виграли, і шо ми з ним будемо дальше робити ? Куди ми його поставимо ? Він великий ? - знову поставив питання руба Іван Петрович.

- З ким "що робити", з Мундіалем ? -перепитала Оксана.

- Ну да.

- Тю. Мундіаль - ето ж… ето ж не яка-нібудь вєщь. Ето ж так називають чемпіонат міра по футболу, - пояснила Поліна.

- Ну вот…Вот опять…- став протестувати, почавши знову свою стару пісню Іван Петрович. - Навіщо ж було вигадувати якесь іностранне словечко. Якийсь "мундіаль" ? Якщо є питомо українське слово "чемпіонат" ?

- Ай, Іван Петрович, ви оп"ять за своє. Ви своїм занудством колись мене доведете до бєлого калєнія. Тікаєм, дєвочки, від цього старого лисого чорта, - вигукнула друга Свєта, брюнетка.

Дівчата - Маша, Люда, Свєта біла, Катя, Оксана, Поліна, Свєта чорна - розвернулися і дружною стайкою , таким собі табунцем молоденьких кобилиць , вистрибнули з гардеробної у холл і порозсідалися на диванах в очікуванні клієнтів.

- Ох і казьол наш Петрович, да, дєвочки ? - задала риторичне питання Поліна.

- І зануда, - додала Свєта Біла.

- Кастрати - вони всі такі, - підтвердила Оксана .

- А ти звідки знаєш ? - перепитала Свєта Чорна.

- Понятне діло, шо він кастрат, інакше би його сюди на роботу не взяли, - пояснила Оксана.

У холл раптом вбіг дещо переляканий Іван Петрович з телефоном у руці.

- Дєвочки, є оптовий заказ на вас усіх - по полной програмє, усі згодні ?

- Шо, опять у якогось мєнта єбілєй ? - гигикнула Поліна.

- Нє, ви представляєте, - затуляючи трубку телефона рукою, хоча можна було натиснути клавішу "Мют", голосно шепотів Іван Петрович, - якісь два брата-акробата, пісатєлі долбані, поставили в тоталізаторі на нашу збірну, і зараз виграли з коефіцієнтом один до восьмидесяти шести. А поставили , говорять, кілька косарів ! Зараз сидять зарази в "Націоналі" і скучають.

- Ні фіга собі ! - пронеслося в холі . Всі дівчатка із заздрістю уявили собі величезні пачки доларів.

- Ну то як ? Принімати заказ ? - перепитав Іван Петрович. - Їм треба якраз сім штук тьолок. Платять по двойному тарифу, за срочность і за опт.

- Ура ! - закричали дєвочки хором. - Конечно, Петрович, ми согласні !

Радість дівчаток пояснювалася просто - якщо клієнти платили більше, ніж офіційний прейскурант, дівчатка отримували 80% від "чайових".

- Я не согласна, - сказала раптом Люда.- І вообще, я пішла отсюда. Манала я вашу шарашкіну кантору.

Всі різко замовкли. В холлі запала гнітюча тиша. Було чути, як розтріскуються бульбашки повітря в акваріумі.

- Людміла, ти шо ? Шо ти дєлаєш ?? Тебе ж вигонять з фірми, - ледве промовив Іван петрович.

- А шо ? Я просто не знала коефіцієнта, того сьогодні і прийшла сюда. Спасіба, шо сказали. Я тоже поставила на наших, але , слава богу, не пару косарів, а дванадцять тисяч зєлєні. Так шо - манала я вашу фірму. Ухожу.

- Откуда в тебе такі дєньги ?- здивувалися подруги.

- Сняла з банка, поставила всьо, шо було. Всьо, шо заробила тут за три года, в етом долбаном борделє. Всьо, пока, дєвочки. Рада була з вами познакомиться.- з цими словами Люда зникла в гардеробній.

- Шо будем робити ? - ледве не плачучи запитав Іван Петрович. - Їм треба сім штук, оптом, причом - срочно.

- Вона , сволоч , знала , на кого треба ставити, а нам нічого не сказала, - розсіяно дивлячись у стелю, ляпнула Катя.

- От , рижа курва ! Блядюга кривонога ! - вигукнула Свєтка Чорна. - Давайте її заставимо ! Шо ж вона нам заробіток зриває , скотина !

- Канєшно, вона тепер мільйонерка. Вернеться в Черкаси, купить котедж, - ледь не плакала Катя.- А я тут буду дальше пахати, як папа Карло.

- Да, дєвочки ! Дєйствітєльно ! Давайте цю суку заставимо ! - піддакнула Свєтка Біла. - Три роки підставляла свою дирку, нехай іще останній раз підставить - не перетрудиться.

Всі дівчата миттю зникли в гардеробній. Звідтіля почулися розлючені голоси , сварка, потім звуки глухих ударів, крики, стогони , зойки, ще і ще.… Долинали звідтіля також несміливі вигуки Івана Петровича : "Дєвочки, не нада по ній так сильно!", "Дєвочки , акуратніше її , мене ж з роботи уволять ", "Дєвочки, ну хоть цього не нада дєлать" , а також відповіді Івану Петровичу на кшталт - "А ти вощє малчі, кастрат !".

За кілька хвилин білий, як стінка , Іван Петрович вибіг з телефонною трубкою у холл і викликав швидку допомогу.

Оптове замовлення довелося відкласти на невизначений час.

***

Е П І Л О Г

Промайнуло декілька місяці. Настала осінь. Теплі сонячно-павутинні дні бабиного літа. Санітарки третьої черкаської клінічної лікарні викотили на вулицю інвалідний візок з пацієнткою, котра не могла рухатися самостійно: у неї були пошкоджені сухожилки ніг, та, до того ж, вона була сліпа на одне око. Її обличчя, колись - без сумніву- принадне, якщо б не сказати красиве, було вкрите яскраво-червоними шрамами від швів, руки безвольно покоїлися на бильцях крісла.

Її єдине око дивилося на навколишні дерева, листя котрих вже торкнуло золото осені, і усміхалося - до дерев, до неба, до сонячних зайчиків, до павутиння. Її губи, колись бажані й принадні, безперестанку щасливо шепотіли одну й ту ж фразу -

М и в и г р а л и М у н д і а л ь ! ! !

Все тексты автора koka cherkaskij
Категория: Рассказы | Добавил: Lerka (17 Ноя 2012)
Просмотров: 725 | Комментарии: 1 | Рейтинг: 1.2/ 11 Оштрафовать | Жаловаться на материал
Похожие материалы
Всего комментариев: 1
1 sveta  
chotkij raskazik +500!!!!!!!!!!!!!!!!


Для блога (HTML)


Для форума (BB-Code)


Прямая ссылка

Профиль
Воскресенье
04 Дек 2022
17:45


Вы из группы: Гости
Вы уже дней на сайте
У вас: непрочитанных сообщений
Добавить статью
Прочитать сообщения
Регистрация
Вход
Улучшенный поиск
Поиск по сайту Поиск по всему интернету
Наши партнеры
Интересное
Популярное статьи
Портфолио ученика начальной школы
УХОД ЗА ВОЛОСАМИ ОЧЕНЬ ПРОСТ — ХОЧУ Я ЭТИМ ПОДЕЛИТ...
Диктанты 2 класс
Детство Л.Н. Толстого
Библиографический обзор литературы о музыке
Авторская программа элективного курса "Практи...
Контрольная работа по теме «Углеводороды»
Поиск
Главная страница
Используются технологии uCoz