НОМЕР ТЕКСТА ДЛЯ СМС-ГОЛОСОВАНИЯ: 5649 ГОЛОСОВАТЬ!
В правій частині сцени, стоїть ширма (ніби на дверях штори), права її частина жовта, ліва – блакитна. З ширми виходить охоронець в строгому костюмі, темних окулярах, білій сорочці та у краватці.
Охоронець Наша робота дуже серйозна. Кожна хвилина розписана: зустрічі, поїздки, переговори. Таймінг щільний та жорсткий, бо персона, яку ми охороняємо і супроводжуємо важлива для Нашої України. (прикладає палець до вуха) О, мені повідомляють, що Гарант вже виходить (дивиться на годинник). Секунда в секунду.
Виходить В. А., за ним йде ще один охоронець.
В. А. Хвилиночку, таке враження, ніби щось забувся (морщить чоло, згадує). Так, забув заглянути до кабінету.
Вертається, йде назад, до ширми, зупиняється.
В. А. Вертатися погана прикмета. Треба в дзеркало подивитися.
Один з охоронців біжить за ширму, виносить велике розцяцьковане народними орнаментами дзеркало із тризубом на верхівці, тримає в руках перед В.А. В.А. починає довго і уважно вдивлятися в своє відображення, поправляє зачіску, краватку, сорочку, мацає обличчя.
В. А. (зітхаючи) Той окситоцин не пішов мені на користь...
В. А. (здивовано) Діоксин? А що таке тоді окситоцин? Дізнайтеся негайно, може щось шкідливе.
Один з охоронців біжить за ширму, звідти лунають шум дзвінків, факсів.
Голос: Пройшло 10 хвилин.
Охоронець виходить, тримає в руках аркуш з факсу.
Охоронець (читає з папірчика) Окситоцин – гормон задньої долі гіпофізу. Здійснює стимулюючу дію на гладку мускулатуру матки, збільшує частоту її скорочень. Також викликає прихильність до інших людей, дозволяє вірити словам конкретної людини. Окситоцин – панацея від будь-якого страху.
В. А. Як цікаво. Дуже корисний гормон. Треба його активніше застосовувати. (стає в позу, говорить промову) І ми зможемо вбити одразу двох зайців. Перше (загинає палець) – позбудемося демографічної кризи на Україні. Друге (загинає другий палець) – народ нам буде вірити і перестане боятися нас. А поєднання цих результатів полегшить нам шлях до євроінтеграції. Крапка.
Згадує, що кудись йшов, розгублено дивиться довкола.
В. А. Куди я збирався йти?
Охоронець Ви планували заглянути до кабінету.
В. А. Вірно.
В. А. йде за ширму. Через декілька секунд в охоронця починає дзвонити мобільний телефон.
Охоронець дістає з кишені слухавку.
Охоронець Слухаю. Так. Зараз уточню.
Охоронець підходить до ширми.
Охоронець Вікторе Андрійовичу, Юлія Володимирівна вимагає слова.
В. А. Та мені без різниці (говорить з натугою, ніби пнеться) Давайте...
Охоронець простягає мобільний, В. А. бере слухавку. З телефону лунає голос Ю. В.
Ю. В. Віктаре Андріявичу, ну що це таке?! Чаму ви уникаєте зустрічей із бютам? Кали я можу забрати свою разкладачку із кабінету прем'єр-міністра? То ж Янукович аскверняє її сваєю присутністю. Давайте на кінець вирішимо це питання. Бо акрім того, що мені нема де жити, то ще й нема на чому спати. Я ж бідна, як парламентська миша.
В. А. (говорить з натугою, ніби пнеться) Юліє Володимирівно, такі питання отак одразу на ходу не вирішуються. Я скоро приїду і ми все обговоримо.
Ю. В. Кали?
В. А. Я вже майже в дорозі.
Лунають короткі гудки, з ширми, середньої її частини, з'являється рука з телефоном, охоронець забирає слухавку. Через якусь мить чути звук спускання води в унітазі. В.А. виходить задоволений з усмішкою.
В. А. (до охоронців, життєрадісно) Йдемо, Юлія Володимирівна чекає.
Охоронець У Вас запланована зустріч з пасічниками.
В. А. Тим паче, треба поспішати. Пасічники – дуже благодатний електорат.
Лунає різкий шум гальм, гучна музика. В.А. здригається, зі страху ховається за спини охоронців.
Охоронець Все в порядку, Вікторе Андрійовичу, це Андрій повернувся.
В. А. (стривожено) Батько?
Охоронець Син.
В. А. (з полегшенням) Він що вдома не ночував?
Охоронець (знизує плечима) Виходить не ночував.
В. А. Піду скажу йому батьківське слово, а то він геть розпустився – вдома не ночує.
В.А. йде за ширму.
Голос: Пройшло 20 хвилин.
В.А. виходить, усі троє йдуть. Лунає пісенька із мультиплікаційного фільму “Біне Мая”. В.А. зупиняється.
В. А. Бджілка Мая почалася. Мусимо подивитися. Й так вже через ту політичну боротьбу три серії пропустив.
В.А. йде за ширму.
Голос: Пройшло 30 хвилин.
В.А. виходить, усі троє йдуть.
В. А. Щось я зголоднів. (дивиться на годинник) ну, так, нічого дивного, то вже 11-та година, а в мене ще й макової росинки в роті не було. Все коньяк та коньяк. І столова якраз по дорозі.
Охоронець Вікторе Андрійовичу, ми й так вже запізнюємося. Нас чекають.
В. А. Нічого, почекають. Я довго чекав, поки став Президентом. То ж і вони почекають. Я й так сьогодні багато зробив для українського народу.
