<div style="text-align: center;"></div>
У Анны Саниной (Анна Гераскина) вышла книжка под названием "Його звуть Міша... або Зорі в макаронах". Со слов самой Ани, событие это - настоящее чудо, не иначе. Вышла книга через годы "неформатности" и "она же на суржике", благодаря Антону Санченко и его энтузиазму, Андрею Тимощуку и его иллюстрациям, Жене Герману и его уверенности, а также благодаря Стронговскому, который всё это довел до ума. Теперь электронную версию книги можно скачать ТУТ. Donations приветствуются, ими и живы. А печатный вариант можно заказать по адресу elektroknyga@mail.ua или просто написать любому из нас в личку. Вот что пишет Антон Санченко:"Ця книга про хлопчика Мішу не для дітей. Це книга для дорослих, щоб вони не забували, як воно бути дітьми. І як воно - бути щирими. А щирими іноді хочеться побути всім. Ці оповідання нікого не залишають байдужими, над ними регочуть до сліз, плачуть до шмарклів і лаються з використанням заліських слів, забуваючи при цьому, що саме проти суржику вони і починали лаятися. Книга розрахована на всіх, хто був дитиною." Вот, что пишет Олександр Стукало:"Міша суперовий. Я б із ним дружив." (с) Вот что пишет Ірина Славінська, литературный обозреватель "Українська правда. Життя":"Мішині історії написані в дусі наївного реалізму. Вони нагадають і "Тореадорів з Васюківки", і "Похороните меня за плинтусом" (с) Вот, что пишу я, Аня Гераскина:СПАСИБО. Нет ничего лучше. Ничего лучше нет.
|