12 червняу Києві відбулося офіційне відкриття міжнародного проекту «Євро Вірші – Euro Poems», який триватиме у Києві, Львові, Донецьку і Харкові одночасно із футбольним чемпіонатом Євро-2012. Суть проекту – продемонструвати сучасну українську і польську поезію широкому загалу. Вірші 12 польських і 12 українських поетів українською та англійською мовами розміщено у громадських місцях У Львові банери прикрашають огорожу навпроти головного університетського корпусу; в Донецьку їх розмістили навпроти центрального ринку, на шляху до Донбас-Арени. У Харкові наліпками заклеєно багатолюдні станції метро «Держпром», «Радянська» та «Академіка Барабашова». У Києві цього разу поезія прикрашає «Кловську», «Політехнічний інститут» та «Поштову площу».
<div style="text-align: center;">$IMAGE1$</div>
<div style="text-align: center;">$IMAGE2$</div>
Ці ж вірші у виконанні авторів (серед яких - Юрій Андрухович, Сергій Жадан, Остап Сливинський, Маріанна Кіяновська, Катерина Бабкіна, Гриць Семенчук, Андрій Бондар, Олег Коцарев, Дмитро Лазуткін, Богдана Матіяш, Анджей Стасюк, Евгеніуш Ткачишин-Дицький, Даріуш Суска, Адам Відеман, Йоанна Мюллер та ін.) звучатимуть у радіоефірі – це окремий супутній проект.
Охочі можуть долучитися до конкурсу, оголошеного в рамках «Євро Віршів»: потрібно надіслати організаторам хайку на футбольну тематику (аякже!), придатне до написання на паркані. Зразок першого єврохайку подала поетка Богдана Матіяш на вечорі офіційного відкриття проекту: «Україна-Швеція. 2:1. Сумно як» (шведський варіант); «Україна-Швеція. 2:1. Добре як» (український варіант).
<div style="text-align: center;">$IMAGE3$</div>
<div style="text-align: center;">$IMAGE4$</div>
Пасажири громадського транспорту на поезію в київському метро реагують по-різному. Хтось зупиняється і вчитується в наліпки, шукаючи там… ну, наприклад, приховану рекламу. Когось справді приваблює поезія – а вірші справді гарні й різноманітні. Інші не реагують взагалі, автоматично не звертаючи увагу на розклеєну поліграфічну продукцію. Восени у Києві уже успішно проводили «Вірші у метро», тож дехто з мимовільних читачів поезії уже має уявлення про те, що отак буває, коли на колонах станцій метро розклеюють незрозумілі тексти. І є ще, звісно ж, люди, що активно слідкують за культурним життям свого міста: вони уже знають, що до чого, і ретельно долучаються до важливої акції. Окрема група – це іноземці, гості столиці на час чемпіонату. Вболівальники шведської збірної оселилися неподалік від «Поштової площі», тож можуть долучатися до прекрасного, рухаючись у фан-зону.
<div style="text-align: center;">$IMAGE5$</div>
<div style="text-align: center;">$IMAGE6$</div>
<div style="text-align: center;">$IMAGE7$</div>
Люди в громадському просторі – це найчастіше рухомий натовп. А більшість із обраних організаторами проекту поезій не надто надаються до швидкого читання. І з цього погляду серед представлених цінні тексти Дмитра Лазуткіна («…а я ж тут жив – і прокидався в парках й Дніпром свою свободу запивав і бився попід арками й петрарку комусь на гідропарку цитував. Це місто знає всі мої цілунки це місто чуло всі мої пісні… я вас люблю – пробачте прорахунки… я у метро – на білому коні!» і т. д.) та Діаріуша Сосніцького (Вірш проти грошей: «Те, що тут відбувається і чому я ніяк не можу дати ради (кран, що тече, ідіотський пес під вікном) це все через гроші. Їх було замало, щоб я зміг поїхати до тебе»), а от 16-рядковий вірш Андруховича чи поезію Маріанни Кіяновської, заверстану аж у дві колонки, на бігу так просто й не вхопиш.
<div style="text-align: center;">$IMAGE8$</div>
<div style="text-align: center;">$IMAGE9$</div>
<div style="text-align: center;">$IMAGE10$</div>
<div style="text-align: center;">$IMAGE11$</div>
<div style="text-align: center;">$IMAGE12$</div>
Втім, ніхто не заважає читати щораз по одному віршу в очікуванні потяга або гуляти вулицею і роздивлятися написи. Інша річ – рівень естетичного сприйняття. Чи готові перехожі обласних центрів перейнятися модерними текстами? А чи вірш справді має кілька рівнів сприйняття і різною мірою доступний кожному? Так чи інакше, пересічний українець отримує нагоду дізнатися про тенденції сучасної поезії, яку не вивчають у школі, і виявити, що вітчизняна література порухалася трохи вперед з часів шістдесятництва. Англомовний гість теж відкриє нові імена екзотичного східноєвропейського культурного простору. А учасники проекту отримали нагоду збільшити читацьку аудиторію у тисячі разів: тепер їхні тексти читає не лише вузьке коло інтелігенції. Може, так і треба, допоки освітяни сперечаються про те, як формувати наш із вами смак до мистецтва – рвучко розчахнути перед народом вікно у сектор національної культури, який все ще залишається закритим для усіх, крім кола його ж таки авторів.
Фотоматеріали та ілюстрації надані Польським інститутом в Україні
Проект Євро Вірші триватимев Україні одночасно із чемпіонатом Європи з футболу:
07-28.06/ЛЬВІВ - виставка біля пам’ятника Іванові Франку (вул. Університетська);
12.06-01.07/ДОНЕЦЬК - виставка вздовж вулиці Челюскінців;
12.06-02.07/КИЇВ - виставки на станціях метрополітену: «Політехнічний інститут» та «Кловська»;
13-28.06/ХАРКІВ - виставки на станціях метрополітену: «Держпром», «Радянська», «Академіка Барабашова».
Джерело: Тиждень
|