Друзья! Это Срочно! У Андрея Стебелева - реальная проблема!
ему "шьют" дело о торговле бюлетенями :((
свой протест можно выразить здесь:
по возможности разошлите эту информацию друзьям
в ЖЖ и других социальных сетях
спасибо всем неравнодушным!
Чтобы дело "не состряпали в тихую", инцидент освещается в интернет-прессе.
О случившемся размещена подробная статья на
Газета.ua озаглавила свой материал, как Вінничани виносили бюлетені з виборчих дільниць
Про поета та вибори
Зазвичай під час проведення виборів люди дещо міняються. Змінюється наша поведінка, й навіть усі вчинки оточуючих ми починаємо сприймати крізь призму віборів. Протягом останніх днів нас систематично лякали перспективою фальсифікацій на виборах. Слід відзначити, не без підстав. Проте чи є це приводом для того, аби втрачати здоровий глузд й піддаватися істериці?
Показовий випадок стався 7 лютого на одній з виборчих дільниць міста Вінниці — там чоловік намагався забрати додому бюлетень для голосування. Правоохорончі органи розцінили його дії як спробу влаштувати «Карусель». Про нцей інцидент вже писало багато Інтернет-видань, у тому числі й «Газета по-українськи». Але ситуацію було розглянуто лише з одного боку, й мої колеги навіть не спробували проаналізувати, а що ж спонукало чоловіка так вчинити?
Цим чоловіком віявився відомий вінницький поет, один з лідерів місцевого літературного руху Андрій Стебелєв. Він — людина цікавої долі. Служив в Афганістані. Працював у складі миротворчої місії ООН в Анголі, Конго... Проте великий життєвий досвід не позбавив пана Стебелєва роматнизму, притаманного усім творчим натурам.
Зараз він займається літературною діяльністю. Знайомі й друзі знають Андрія як людину принципову — як у творчості, так й у житті. Й вони не вірять у те, що він міг здійснити злочин — це суперечить його натурі. В день виборів він з дружиною та дітьми прийшов на виборчу дільницю, аби реалізувати своє право голосу. Андрій мав намір не підтримувати жодного з кандидатів. Коли він розписувався у контрольному талоні, член комісії заборонила йому користуватися власною ручкою. Чому — зрозуміло, бо під час виборів в інших регіонах вже були зарегістровані випадки користування ручками зі зникаючими чорнилами. Але вона не пояснила цього віборцеві, коли він спитав, чим не догодила комісії його ручка.
Суперечка, що тривала у присутності дітей Андрія, вкрай зіпсувала поетові настрій, й він вирішив відмовитися від голосування, а бюлетень взяти з собою — аби ніхто їм не скористався й на згадку про ці вибори.
— Забрати бюлетень додому — це був мій свідомий вибір, — сказав пан Стебелєв журналістам. — Я не підтримую жодного із кандидатів, що вийшли у другий тур. Й після суперечки з членом комісії в мене виникла ідея залишити бюлетень собі на згадку. Просто цікаво: Тимошенко і Янукович — закляті вороги, а на цьому папірці їхні прізвища написані на такій близькій, майже інтимній відстані.
Та робітникам дільниці та міліціонерам пояснення поета виявилося дивним. Але він каже, що не мав намірів чинити злочин. Це підтверджується тією обставиною, що він не крився й намагався забрати бюлетень демонстративно. Він не викрадав його, не приховував, поводився цілком прозоро. Андрій Стебелєв сказав, що відмовився б від такої поведінки, якби члени комісї та представники міліції спокійно повідомили б йому, що його дії можуть підпадати під ст. 158 п. 5 Кримінального Кодексу України, й на дільниці не містилося стендів з попередженням про відповідальність за такі дії. Але Андрієві не стали нічого пояснювати — натомість жінка-міліціонер просто вилучила в його бюлетень, хоч згідно з діючим законодавством громадянин не має права передавати бюлетень третім особам. Але й після вилучення він не отримав аргументованих пояснень того, що сталося. Поетові довелося дати пояснення робіникам міліції, що склали протокол.
В принципі, Андрій розуміє, що незнання закону не звільняє від відповідальності. Проте він не мав злочинного наміру. Поета шокувало те, що одне з видань без суда й слідства назвало його злочинцем, хоч і в лапках. Зараз його цікавить декілька моментів. По-перше, яка доля спіткала вилучений у нього бюлетень? По-друге, чи мала право член комісії робити в приміщенні дільниці фотографування особи Андрія, незважаючи на його заперечення, та, користуючись службовим становищем, використовувати його персональні відомості з Реєстру виборців для написання та розповсюдження в ЗМІ ще під час роботи дільниці дещо перекрученої інформації? Ці та ще деякі питання він виклав у листі, якого відпавив у Центрвиборчком. Андрій сподвається, що нарешті змиє з себе тавро «злочинця».
Що ж, працівникам комісії й міліціонерам, налаштованим прозаїчно, важко було зрозуміти мотиви вчинків поета. Але чи не перебільшили вони у даному випадку свої повноваження? Фактично Андрія без суда й слідства оголосили злочинцем. А достатньо було всього декілька слів, аби конфлікт було вичерпано на місці. Герой цієї статті не тримає ні на кого образ. Він лише хоче, аби люди ставилися одне до одного по-людськи, не зважаючи на вибори та інші скороминущі події.
Автор: Ханійє Ахмєтова
<div style="text-align: center;"> </div>
|