В воскресенье, 26-го июня в 17-00, литературный портал ЛитФест приглашает на презентацию книги «Гiмн очеретяних хлопчикiв», которая состоится в фестиваль-ресторации «Диван» (Бессарабская площадь, 2).
В презентации примут участие:- киевская поэтесса Инна Завгородня, - днепропетровский поэт Станислав Бельский - поэты из Запорожья Олесь Барлиг и Юрий Ганошенко.
Книга «Гiмн очеретяних хлопчикiв» представляет современные поэтические школы Приднепровья (Днепропетровска и Запорожья). Половина составивших этот сборник текстов – на русском языке, вторая половина – на украинском.
Книга посвящена памяти двух недавно ушедших поэтов – Влада Клёна и Владимира Селиванова – для которых оба города были родными.
ОБ АВТОРАХ КНИГИ
ОЛЕСЬ БАРЛИГ (1985, Запорожье) – поэт, прозаик, журналист. Член запорожского литературного клуба "99". Главный редактор литературного альманаха "Час’ник". Один из составителей антологии квир-поэзии "120 сторінок Содому". Украиноязычные стихи и проза печатались в альманахах "Нова проза", "Хортиця", "Стых", "Склянка часу", "От сердца к сердцу", "Золота доба", литературном журнале "ШО", литературной газете "Отражение", в сборнике "Карамболь", антологиях "120 сторінок Содому" и "Антології 100 молодих поетів України". Переводы стихов на русский язык опубликованы в журнале "Воздух". Переводы на словенский вошли в антологию современной гей-поэзии "Moral bi spet priti". Русскоязычные стихи опубликованы в интернет-журналах: "Новая реальность", "Альтернация", "Окно", "РЕЦ", размещены на сайте "Полутона". Проживает в Запорожье.
СТАНИСЛАВ БЕЛЬСКИЙ (1976, Днепропетровск) – поэт. Учился на механико-математическом факультете Днепропетровского национального университета. Работает программистом. Стихи публиковались в литературных журналах и альманахах "Воздух", "Союз писателей", "Дети Ра", "Футурум-Арт", "Зинзивер", "Волга", "День и Ночь", "Стых", "Арт-шум", "Литера-Днепр", на интернет-сайтах "Полутона", "Другое Полушарие", "Сетевая Словесность", "Новая Реальность" и др. Книга стихов "Рассеянный свет" (Днепропетровск, 2008). Проживает в Днепропетровске.
МАКСИМ БОРОДИН (1973, Днепропетровск) – поэт. Тексты публиковались в литературных журналах и альманахах "Вавилон", "Воздух", "Арион", "Дети Ра", "Футурум-Арт", "Новая Юность", "Союз Писателей", "Черновик", "Журнал Поэтов", "Илья", "НАШ", на интернет-сайтах "Сетевая Словесность", "Другое Полушарие", "TextOnly" и др. Стихи переводились на украинский, итальянский и болгарский языки. В Днепропетровске опубликованы книги стихов "Правила ближнего боя" (2006), "Никакой анестезии" (2007), "Париж" (2007), в Москве – "Свободный стих как ошибочная доктрина западной демократии" ("Арго-Риск", 2010). Лауреат Международной Отметины имени Давида Бурлюка. Сооснователь и соредактор альманаха своевременной литературы "Стых". Преподаватель Приднепровской академии строительства и архитектуры. Кандидат технических наук. Проживает в Днепропетровске.
ИННА ЗАВГОРОДНЯ (1984, пгт Томаковка, Днепропетровская обл.) – поэтесса, прозаик, журналистка. Закончила журфак МГУ им. М.В.Ломоносова. Училась также в Днепропетровском национальном университете и Свободном русско-немецком институте публицистики. Стихи и проза публиковались в литературных журналах "Стых" (Днепропетровск), "Дети Ра" (Москва), на интернет-порталах "Артвертеп", "Крымский клуб", "Radar" (Польша). Сотрудничала с газетами "Наш край", "День", "Україна молода", "Дзеркало тижня", "Книжное обозрение", "Новые Известия", "Markisches Oderzeitung" и журналом "Український Тиждень". Стипендиатка берлинськой программы "Journalisten International". Проживает в Киеве.
ЮРИЙ ГАНОШЕНКО (1979, пгт Кушугум, Запорізька обл.) – поэт, прозаик, публицист, переводчик. Член запорожского литературного клуба "99". Окончил филологический факультет Запорожского государственного университета. Кандидат филологических наук. Работает преподавателем культурологии в Запорожском государственном медицинском университете. Лауреат литературного фестиваля "Молоде вино". Стихи публиковались в газете "Літературна Україна", альманахах "Сходи", "Колекція", журнале "Молода Україна", сборнике "Карамболь" и др. Проживает в Запорожье.
САНА ПРАЕДГАРДЕНССОН (1975, Запорожье) – поэтесса, прозаик, переводчик. Член запорожского литературного клуба "99". Публиковалась в журналах и альманахах "Нова проза", "Час’ник", "Хортиця", "Склянка часу", "Четвер", "ШО", "Арт-шум", в литературной газете "Отражение", в сборнике "Карамболь", на интернет-сайте "Полутона". Финалист конкурса малой прозы "Сила малого". Проживает в Запорожье.
АНДРЕЙ СЕЛИМОВ (1981, Запорожье) – поэт, художник. Учился в Украинском государственном химико-технологическом институте. Работает дизайнером. Стихи публиковались в литературных журналах "Стых" (Днепропетровск) и "Дети Ра" (Москва), в антологии свободных стихов "Наш выбор" (Библиотека альманаха "Черновик", Нью-Йорк, 2010). Проживает в Днепропетровске.
ТАТЬЯНА СКРИПЧЕНКО (1976, Запорожье) – поэтесса, прозаик. Окончила исторический факультет Запорожского Национального Университета, специальность "архивариус". Член запорожского литературного клуба "99". Публиковалась в сборнике "Поиски Крыльев", журналах и альманахах "Провинция", "Час’ник" и "Арт-шум", литературной газете "Отражение", запорожской периодике, на интернет-сайте "Полутона". Проживает в Запорожье.
ГІМН ОЧЕРЕТЯНИХ ХЛОПЧИКІВОлег Барліг
В березні 2011 року вийшла збірка придніпровської поезії «Гімн очеретяних хлопчиків», що об’єднала під однією обкладинкою вісьмох авторів з двох сусідніх міст: Запоріжжя (Олесь Барліг, Сана Праєдгарденссон, Юрій Ганошенко, Тетяна Скрипченко) і Дніпропетровськ (Станіслав Бєльський, Максим Бородін, Інна Завгородня, Андрій Селімов).Книга репрезентує спектр літературних традицій, що утворюють між творчістю авторів найдивовижніші зв’язки. Скажімо, дніпропетровці – Бородін, Селімов і Бєльський вписуються в спільну канву поезії парадоксу, деконструкції звичної картини світу, в якій народжується нові, непроявлені, ледь не трансцендентні причинно-наслідкові зв’язки. Безумовно, в цьому близька для них запоріжанка Тетяна Скрипченко. Витоки її стилю варто шукати в традиціях непідцензурної російській поезії (зокрема, постконцептуалізму) і американської поезії другої половини 20-го століття. Разом з тим певну спорідненість красного письменства знаходимо у Юрія Ганошенка і Інни Завгородньої, що асоціюється з поміжів’ям львівської поетичної школи та поезією станіславського феномену. І зовсім відмінні за своїм стилем подружжя Олесь Барліг і Сана Праєдгарденссон. Сана – симпатик неомодерністської, декадентської поезії, вкоріненої в реалії європейського й американського контекстів. Олесь – представник покоління так званих «двотисячників» в сучасній українській літературі. Його вірші можна поділити на дві групи: трансформація поетичних практик дев'яностників, в якій зникає пафос декларації. Й відсторонена, дистанційна фіксація дійсності з долученням ліричного музею і вибудовуванням ланцюжків між різними за своїм походженням культурними кодами.
Важливим є й те, що книжка присвячена двом Володимирам – Селіванову й Кльону – літераторам, які пішли з життя. Обидва вони були не тільки поетами, а й акумуляторами літературного життя навколо себе. Символічно, що Влад Кльон народився в Запорізькій області й помер в Дніпропетровську, а Володимир Селіванов за півроку дзеркально відобразив в цьому його долю, народившись в Дніпропетровській області й померши в Запоріжжі. Вони ніби намацали незримо кровострумну вену взаєпроникнення двох міст, що вже багато років живить не один спільний мистецький проект.
Відкритою для читацької інтерпретації залишається назва збірки, що за словами з одного з упорядників книги Станіслава Бєльського, «була інтуїтивно обраною з багатьох варіантів». Вона відсилає до вірша Олеся Барліга з однойменною назвою й наголошує на певній «нелегальності», «ненормативності» поезії авторів для загальної пострадянської «очеретяної» (провінційної) літератури, хворої на пострадянські фантомні болі анахронічної інерції.
Все це підсумовує анотація до книги:«У радянські часи існував проект по об’єднанню двох міст – Дніпропетровська й Запоріжжя – у величезний мегаполіс, рівний за розмірами з Нью-Йорком або Токіо. Ті часи пішли в небуття, залишивши кожного з нас віч-на-віч із неясним майбутнім. Ця книга присвячена двом поетам, що пішли від нас, для яких ці міста були рідними, вони є першою цеглиною в новій картині світу, тендітним містком над ревучим ХХІ століттям. Не випадково авторів у цієї книги рівно 8, а не 7,5, або 8,2. Це символічно. Якщо покласти цю книгу на бік, вийде нескінченність – нескінченність поезії й споглядання. Якщо прочитати цю книгу, все стане зрозумілим – навіть те, що неможливо зрозуміти»
<div style="text-align: center;"> </div>
---------------------------------------------Сайт Фестиваль-ресторації «ДИВАН»
Карта места проведения мероприятия:
<div style="text-align: center;"> </div>
|
