<div style="text-align: center;"> </div>
"Віслава Шимборська задала напрямок у польській поезії. Ним став вільний, розкутий, аскетичний і розумний вірш”, – каже про польську поетесу, лауреата Нобелівської премії літератор Михайло Слабошпицький.
Нагадаємо, Шимборська померла 1 лютого уві сні. Їй було 88 років.
"Видатний поет — це той, хто дає новий напрямок у літературі. Колись Пушкін сказав "Поэзия должна быть глуповатой”. Мав на увазі, що у ній має бути більше серця. Але сучасна поезія пішла не за Пушкіним. У ній багато гри розуму, іронії. Такою були вірші Шимборської. Слідом за Чеславом Мілошем поетеса підтвердила, що Польща — поетична держава”, – вважає Слабошпицький.
Полька надрукувала заледве 350 віршів. Крім поезії писала есеї.
"Для видатного поета написала дуже мало. Рідко друкувалася. Але кожна її публікація була поетичною подією. До своєї наступної появи, як досвідчена актриса, довго тримала пазу. Робила це до ризику, що її можуть забути. Чи такою була свідома стратегія, чи випадковість — не знаю. Здавалося б, писала про неважливі маргінальні речі. Говорила, що є звичайне життя людини і це головне, а не соціалізм з колективізмом, який плекали у Польщі і СССР. Шимборська була індивідуалісткою і відстоювала право людини на цілковиту автономію від суспільства. Тому її тексти були асоціальні. І у цьому був її протест”, – зазначив Михайло.
Перша збірка Віслави Шимборської "Для цього живемо” з’явилася 1952-го року. У ранніх віршах писала про Леніна і Сталіна.
"Тоді усім інтелектуалам здавалося, що світ поділений на двоє. У ньому ти або за фашистський тоталітаризм, або за Сталіна. На той час багато письменників були лівими — Ромен Роллан, Анрі Барбюс, Стефан Цвейг. Шимборська творила у соціалістичній Польщі. Там не було таких драконівських умов для письменників як у нас. Та все ж – або повтори долю Вітольда Гомбровіча і Чеслава Мілоша та емігруй з Польщі, або мовчи, або прийми умови ритуалу і постав свічку комуністичному чортові. Шимборська не любила бути у владі: не обіймала посад у спілці письменників Польщі, не була культурним функціонером. До усіх влад була рівновіддалена. Була котом, який гуляє сам по-собі”, – зауважив Михайло Слабошпицький.
Джерело: Gazeta.ua
|