Понедельник, 14 Июн 2021, 22:10
Uchi.ucoz.ru
Меню сайта
Форма входа

Категории раздела
Ахматова А.А. [263]
Стихи о школе [0]
Бальмонт К.Д. [142]
Брюсов В.Я [205]
Волошин М.А. [111]
Державин Г.Р. [244]
Жуковский В.А. [121]
Лермонтов М.Ю [252]
Маяковский В.В. [113]
Полонский Я.П. [151]
Рылеев К.Ф. [37]
Тихонов Н.С. [77]
Тютчев Ф.И. [247]
Цветаева М.И. [156]
Батюшков К.Н. [100]
Блок А.А. [311]
Бунин И.А. [150]
Гумилёв Н.С. [217]
Есенин С. [20]
Крылов И.А. [54]
Мандельштам О.Э. [22]
Некрасов А.Н. [159]
Пушкин А.С. [471]
Твардовский А.Т. [151]
Тургенев И.С. [60]
Фет А.А. [251]
Универсальная лирика [1926]
Любовная лирика [447]
Городская лирика [98]
Драмы в стихах [49]
Верлибр [124]
Иронические стихи [230]
На разных языках [29]
Религиозные [23]
Западные формы [18]
Авторская песня [0]
Сатирические стихи [3]
Гражданская лирика [445]
Философская лирика [453]
Восточные формы [35]
Стихи для детей [33]
Экспериментальные [102]
Мистические [195]
Пейзажная лирика [257]
Поэмы и циклы стихов [73]
Белый и вольный стих [71]
Шуточные стихи [268]
Поэтические переводы [54]
Готические [40]
Новости
Чего не хватает сайту?
500
Статистика
Зарегистрировано на сайте:
Всего: 51544


Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Яндекс.Метрика
Рейтинг@Mail.ru

Каталог статей


Главная » Статьи » Стихотворения » Иронические стихи

Ковтнувши трунку з п’янкої рути...
НОМЕР ТЕКСТА ДЛЯ СМС-ГОЛОСОВАНИЯ: 16127 ГОЛОСОВАТЬ!

Ковтнувши
трунку з п’янкої рути...

Так недоцільно забуваються думки...

А ти ж стирав їх не випадково.

Погляд твій звивався смугою води

І все було приречене на соло.

Зі слів, із фраз. Поставлена вистава.

І правда в ній, що та ж брехня,

Однаково, покірна й нам незнана.

Однакова... І не твоя, і не моя.

І вибір твій, --- це крок у чорну діру,

А може --- звідти прямий міст.

Лиш кола по воді нагадують ту віру,

В якій ти завжди тільки гість.

Не здатний чути. Там, на кроки далі

Ти вже не дихаєш і не живеш.

І світ тобі --- басейн в старому залі:

„Життя це спорт, а не кортеж!”

Ти це казав. Забув? Не пам’ятаєш...

Життя бере у нас своє.

Ти теж з ним в шахи більш не граєш.

Не граєш більше на моє.

Ти кинув камінь. І він летів! Туди,

Де спокій обіймає небо.

Ти вигадав собі безпристрасні суди.

Судив своє кохане Его...

Твій камінь впав. Там кола по воді.

Рябить слова тремтіння тіла.

Стандартний напис на чужій стіні:

„Я був тут”. І крейда біла

Шершавим порохом летить у низ.

Під ноги, уявно змазуючи з ходу

Брудну, не здатну на шалений бриз,

Пошарпану, забуту небом, воду.

І погляд наш втонув у бризках снів

Де спогадів правда невмолима.

За ними невблаганно й вперто брів...

Казав, що в усьому винна злива...

Не треба... Вода ніколи винна не була.

І спогади пояснення не знають...

Та ж ні, доводив, що змиють все слова,

Що лиш цього вони чекають...

Ні. Не чекають. Камінь кинутий дарма,

Нам спогади словами не забути.

Кола зникли. Їх поглинула твоя ж зима

Ковтнувши трунку з п’янкої рути...

Все тексты автора
Категория: Иронические стихи | Добавил: Lerka (14 Ноя 2012)
Просмотров: 477 | Рейтинг: 1.0/ 5 Оштрафовать | Жаловаться на материал
Похожие материалы
Всего комментариев: 0

Для блога (HTML)


Для форума (BB-Code)


Прямая ссылка

Профиль
Понедельник
14 Июн 2021
22:10


Вы из группы: Гости
Вы уже дней на сайте
У вас: непрочитанных сообщений
Добавить статью
Прочитать сообщения
Регистрация
Вход
Улучшенный поиск
Поиск по сайту Поиск по всему интернету
Наши партнеры
Интересное
Популярное статьи
Портфолио ученика начальной школы
УХОД ЗА ВОЛОСАМИ ОЧЕНЬ ПРОСТ — ХОЧУ Я ЭТИМ ПОДЕЛИТ...
Диктанты 2 класс
Детство Л.Н. Толстого
Сочинение "Про маму"
Библиографический обзор литературы о музыке
Сценарий Осеннего бала для старшеклассников "...
Поиск
Главная страница
Используются технологии uCoz